Павіану Джеку заплатіть ковтком бренді: як мавпа працювала на залізничній станції

Напевно, ми б зараз нічого не знали про Джеймса Едвіна Вайда, якби не трагічний випадок, що стався з ним на роботі. У 1880-х містер Вайд працював сигнальником на залізничній станції міста Ейтенхахе, що в Південно-Африканській Республіці. Колеги називали його «Стрибуном», бо той любив стрибати з одного вагона на інший. Та одного разу чолов’яга потрапив під важкі колеса, які відрізали йому обидві ноги. Дострибався.

Джеймс улюблену роботу не кинув і продовжив працювати на залізниці. Для переміщення використовував візок власного виробництва. Але працювати було складно.

Якось невтішний Вайд відвідав місцевий ринок. Там він побачив павіана, який спритно керував упряжжю волів. Джеймс зрозумів, що це доленосна зустріч, адже примат зможе так само спритно штовхати його інвалідний візок. Джеймс благав власника продати йому мавпу. І той, врешті, погодився через жалість. Джеймс отримав свого помічника та інструкцію з експлуатації: павіана звати Джек і безкоштовно він не працює — за роботу має завжди отримувати кілька ковтків бренді.

Спочатку Джек виконував лише ту роботу, для якої його взяв Джеймс — штовхав візочок. Потім павіан почав прибирати у хаті й виносити сміття. На залізниці Джек відповідав за ключі від вугільного складу. За потреби він передавав їх провідникам чи водіям.

Павіан виявився надзвичайно кмітливим, і в Джеймса виникла ідея навчити «напарника» сигнальній справі. Коли потяги наближались до станції в Ейтенхахе, вони давали певну кількість свистків, що показували, яку колію змінити. Мавпа спостерігала за своїм новим власником, запам’ятовуючи послідовність дій, і скоро почала керувати сигнальною системою без сторонньої допомоги. Як писали в The Railway Signal, Джеймс «так натренував Джека, що міг сидіти в кабінці, а в цей час павіан самостійно міняв важелі та стрілки».

Чудернацька пара тривалий час успішно працювала на залізниці, допоки одну пасажирку не обурило, що павіан відповідає за колії. Вона відразу ж донесла цю інформацію керівництву. Джеймса і Джека звільнили.

Однак Вайд не збирався так просто здаватись. Він попросив начальника станції Джорджа Хау дати їм другий шанс і перевірити навички примата. Це було складне випробування, під час якого Джек мав вибрати правильний важіль. Джек впорався із завданням просто блискуче. Він не просто виконував завчені дії, а ще і дивився, чи йдуть паротяги правильним шляхом. Начальник станції був шокований.

 «Це дуже зворушливо, з якою теплотою тваринка ставиться до свого господаря. Коли вони обоє сиділи на візочок, павіан ніжно обіймав Вайда за шию і гладив його лице», — згадував містер Хау.

Після випробування Джека почали називати не інакше як «Джек-сигнальник». Його поновили на посаді й навіть почали виплачувати зарплатню — 20 центів на день і півпляшки пива на тиждень. Він жодного разу не припустився помилки, хоча постійно був напідпитку.

Джек помер від туберкульозу 1890 року, пропрацювавши на залізниці майже 10 років. Його череп зберігається в музеї Грехамстауна, недалеко від місця, де він працював.

Читайте далі про пташку, яка врятувала Британію.

Автор: Арсеній Троян

На обкладинці: павіан Джек та Джеймс Вайд. Джерело:Wikimedia Commons