

Кров у басейні
«Кров у басейні» — так називають матч з водного поло між збірними СРСР та Угорщини. Він відбувся на мельбурнській Олімпіаді в #цейдень, 6 грудня 1956 року.
За два місяці до Олімпійських ігор радянські війська придушили в Угорщині повстання проти комуністичного режиму — близько 3 тисяч людей загинули. Спортсмени перебували в гірському тренувальному таборі і майже нічого не знали про події. Ватерполіст Ервін Задор зумів дістатися Будапешту і після повернення розповів команді про міські бої. Незабаром олімпійців перевезли до Чехословаччини, де тримали в інформаційній блокаді. Про поразку повстання угорці дізналися тільки після прильоту в Мельбурн, коли прочитали австралійські газети.
Збірні Угорщини та СРСР зустрілися у другому колі ватерпольного турніру. Угорці були фаворитами — чинними олімпійськими чемпіонами. Вони нав’язали противникам брутальну боротьбу і постійно ображали їх російською мовою, яку вивчили в школі. Трибуни, заповнені австралійцями, американцями та угорськими іммігрантами скандували «Hajrá Magyarok!» (Вперед, угорці!).
За кілька хвилин до кінця матчу Угорщина вела з рахунком 4:0. У цей час Ервін Задор так дістав Валентина Прокопова, що той відповів ударом в обличчя. Задор поплив до бортика, з розсіченої брови тягнувся кривавий слід. Трибуни вибухнули — глядачі підбігли до басейну, вигукували погрози на адресу радянських спортсменів, плювали в них.
Матч був перерваний, угорцям присудили перемогу. У фіналі вони перемогли югославів і здобули золоті медалі. Збірна СРСР посіла 3-е місце.
Понад 100 угорських спортсменів запросили політичний притулок і не повернулися з Олімпіади на батьківщину.