Михайло Кутузов — фельдмаршал дівочих сердець

Століттями російська пропаганда будувала образ переможця Наполеона — дивакуватого діда, мудрого фельдмаршала. Реальний Михайло Кутузов знайомий нам завдяки численним історичним документам. Грубий з підлеглими, лагідний з начальством, жорстокий, хитрий і страшенно розпусний — таким він постає у спогадах сучасників.

Народився 1747 року в Петербурзі, у дванадцять поступив до артилерійської школи, де викладав його батько Іларіон. Того ж року Кутузов-молодший легко став стипендіатом і кондуктором. Перший бойовий досвід отримав під час російсько-турецької війни 1768 року, на якій втратив око.

За двадцять років Кутузов поїхав до Туреччини як посол. Вважають, що саме там він дав волю своїм сексуальним уподобанням.

Про хтиву натуру Кутузова є багато згадок. Імператор Олександр І називав його «однооким старим сатиром». Англійський генерал Томас Роберт Вільсон відзначав, що Кутузов був «любителем насолоди». Московський генерал-губернатор Федір Ростопчин зауважив про фельдмаршала: «Ця людина була великим базікалом, дамським підлабузником, зухвалим брехуном і низькопоклонником».

Напередодні війни з Наполеоном, 1811 року Олександр І поставив Кутузова на чолі Дунайської армії, що мала діяти проти Туреччини. Російський генерал французького походження граф Олександр Ланжерон у своїх «Записках» описує приїзд головнокомандувача: «В першу чергу, Кутузов по приїзді в Бухарест почав підшукувати собі володарку… його вибір вразив нас. Він припав на 14-річну дівчинку. Наступного дня Кутузов представив нам свою кохану і вивів її у суспільство».

«Коли 64-річний старець, одноокий товстий і потворний, як Кутузов, не може існувати без того, щоб мати біля себе трьох-чотирьох жінок, вихваляючись цим багатством, — це достойно або відрази, або жалю», — пише Ланжерон.

Кутузов був офіційно одружений на Катерині Бібіковій. Та вона й сама не була вірна своєму блудливому чоловіку: в Петербурзі крутила романи з різними чоловіками, серед яких був французький актор Андріе.

Старий полководець навіть під час походів не хотів розлучатися з малолітніми коханками. Для цього їх перевдягали у військові строї та записували під чоловічими іменами. В час війни з Францією 1812 року Олександр І отримав донесення від генерала Леонтія Беннігсена, що Кутузов «залишає армію в бездіяльності та віддається млості, тримаючи при собі молоду жінку в одязі козака». Учасник війни Лука Сіманський також бачив, що з Кутузовим «їхала дівка його в козацькому платті».

Коли 1813 року полководець помер, то залишив кількасот рублів й своєму тогочасному «козачку». Це був сумнівний спадок, бо фельдмаршал був по вуха в боргах. Спадкоємцям Кутузова допоміг цар — 1814 року Олександр І виділив з державної скарбниці 300 тисяч рублів.

Далі читайте про іншого любителя сексу з неповнолітніми, Людовика XV.

На обкладинці: Михайло Голенищев-Кутузов-Смоленський. Гравюра Hopwood, 1813.