Мистецтво випаленої землі: як аборигени Австралії вміло влаштовували пожежі
Масштабні лісові пожежі, що охопили Австралію взимку 2019–2020 років, викликали неабияку стурбованість й бажання знайти відповідь на питання: як зменшити руйнівну силу вогню
? Деякі експерти запропонували шукати рішення в минулому. WAS розповідає, які стосунки з вогнем були в австралійських аборигенів.
Перші представники сучасних людей з’явилися в Австралії не пізніше 50 000 років тому. Багато дослідників вважають, що протягом десятків тисяч років австралійські аборигени займалися так званим культурним випалюванням
. Вони систематично використовували вогонь для розчищення підліску й створення зон, комфортних для проживання невеликих тварин, якими харчувалися люди. Водночас така практика могла зменшувати ризики виникнення великих лісових пожеж.
Антропологиня з Університету штату Пенсильванія Ребекка Блідж Берд, яка десятиліттями вивчає народ марту, підкреслює: невеликі пожежі були життєво важливими для цих племен. За її словами, аборигени влаштовували займання таким чином, що дрібні й середні тварини — кенгурові щури та валабі — встигали тікати від полум’я. Люди робили це з врахуванням специфіки місцевої флори, фауни та сезонів
. Але відколи в 1960-х австралійська влада переселила аборигенів до міст, порушивши їхні традиції часткового випалювання рослинності, то кількість і сила великих лісових пожеж значно зросли.
Смерть мегафауни й хисткий баланс
Немало вчених погоджуються, що традиційне випалювання важливе для підтримання сприятливого для людей середовища й уникнення руйнівних пожеж. Серед них — відомий австралійський палеонтолог Тім Фланнері. Він, однак, наголошує, що до приходу людей до Австралії фактором, який стримував великі пожежі, була місцева мегафауна
.
Гігантські сумчасті ссавці споживали багато рослин, що зменшувало розмах лісових пожеж. Втім, Фланнері вважає, що люди досить швидко з’їли цих гігантів і почалися проблеми з вогнем: багато видів рослин зникли, вижили переважно вогнестійкі. Тоді ж аборигени почали свої підпалювання, підтримуючи таким чином видове різноманіття й зменшуючи шкоду від природних пожеж. Так вибудувався новий баланс — люди убезпечили довкілля від руйнівних пожеж, а воно дало їм нову їжу. Баланс порушили європейці.
Коли 1770 року капітан Джеймс Кук вперше плив вздовж Австралії, то дим від пожеж він сприйняв як свідчення того, що ця земля населена людьми. Однак європейські поселенці, які з кінця 18 століття почали прибувати на континент, сприймали вогонь у будь-якому вигляді виключно як загрозу. Корінних мешканців вбивали або просто витісняли з їхніх земель, культурне випалювання відходило в небуття — буш
густішав і лісові пожежі почали набувати все загрозливіших масштабів. Фланнері вважає, що зникнення десятків видів тварин протягом 20 століття сталося через припинення традиційного випалювання.
Випробування вогнем
Тепер у 21 столітті австралійці починають пильніше придивлятися до минулого свого континенту, вивчаючи вплив людини на природу. В січні 2020 року екскомісар Управління з надзвичайних ситуацій штату Вікторія Крейґ Лапслі закликав уряд на федеральному рівні почати фінансування стародавніх «запальних» практик.
Пожежники, фермери й землевласники по всій Австралії все більше цікавляться культурним випалюванням, яке тисячоліттями практикували аборигени. Чи вдасться таким чином розв’язати проблему лісових пожеж — невідомо, але австралійці готові експериментувати.
На обкладинці: фото превентивних підпалювань у дикій місцевості. Джерело: stevepb / pixabay