1903 рік — Великодній погром у Російській імперії
19 квітня 1903 року в Кишиневі почався один з найжорстокіших єврейських погромів в історії Російської імперії. За два місяці до події в молдовському місті Дубоссари був убитий 14-річний Михайло Рибальченко. Видавець і редактор газети «Бессарабець» Павло Крушеван звинуватив євреїв у ритуальному вбивстві. У кожній новій статті наводилися все страшніші подробиці злочину. Підлітку нібито зашили очі, вуха, рот, а потім знекровили. У народі вважали, що євреї додають кров християнських дітей у мацу.
Насправді, Рибальченка вбив родич через спадок, але правда вже нікого не цікавила. У шинках поширювалися антисемітські листівки й чутки, що цар-отець дозволив бити євреїв протягом 3 днів після Великодня.
Напередодні свята в Кишиневі не запровадили жодних запобіжних заходів. Влада вважала євреїв революціонерами і не прагнула захищати. 19 квітня, у великодню неділю, натовп міської бідноти пішов до єврейських кварталів. У перший день вбили 2 людей.
Бездіяльність поліції розохотила погромників. Наступного дня загинули 45 євреїв, двох християн вбила єврейська самооборона. Понад 600 людей були поранені, 1,5 тисячі будинків зруйновані. Лише під вечір понеділка солдати пострілами у повітря зупинили заворушення.
Того ж року студент Пінхус Дашевський, аби помститися за підбурювання до погромів, поранив Павла Крушевана ножем. Пінхус отримав 5 років в’язниці, а Крушевана обрали депутатом Державної думи.
Читайте далі, як виник стереотип «всі євреї — комуністи».
Фото надано Еліасом Черіковером для форуму Бней Ной / noahid.ru