Росія показала радянські оригінали таємного протоколу Молотова-Ріббентропа
31 травня 2019 року на сайті російського фонду «Історична пам’ять» було викладено російськомовний оригінал Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом разом із секретним протоколом про розподіл Східної Європи. До цього в розпорядженні істориків була лише німецька версія документу. Як повідомляється, скани документів надало МЗС Росії.
Директор фонду «Історична пам’ять» Олександр Дюков у міжнародних академічних колах має репутацію кремлівського пропагандиста. Українські вчені Георгій Касьянов і Олексій Толочко називали його роботи «спробою наукового обґрунтування політико-ідеологічної інструменталізації історії». З якоїсь причини саме громадській організації Дюкова тепер доручили опублікувати радянський екземпляр протоколу, існування якого влада СРСР заперечували до останніх років Перебудови.
Договір про ненапад було підписано в Москві 23 серпня 1939 року. Радянський Союз і Третій райх зобов’язалися не нападати один на одного і не допомагати тим, хто напав на одну зі сторін. Тоді ж підписали й секретний протокол, що передбачав розподіл «сфер інтересів» СРСР і Райху «в разі територіально-політичної перебудови» в Східній Європі.
СРСР отримував Фінляндію, Естонію, Латвію і східну частину земель Речі Посполитої, населених переважно українцями та білорусами. Німеччина — Литву з Вільнюсом
і західні польські землі. Окремо наголошувалося на «інтересі СРСР до Бессарабії», німці з цим погоджувалися.
В останній статті йдеться: «Цей документ зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці». Однак вже наступного дня після підписання американський дипломат Чарльз Болен дізнався від свого німецького колеги зміст протоколу. Західні союзники змогли побачити таємний документ 1945 року, після взяття Берліна: збереглася фотокопія німецького оригіналу, який згорів 1944-го після бомбардування міста.
Публічно про секретний протокол вперше заговорили під час Нюрнберзького трибуналу: обвинувачені, серед яких був і міністр закордонних справ Райху Йоахім Ріббентроп, використовували документ для свого захисту. Адвокат Рудольфа Гесса
пред’явив свідчення одного з німецьких дипломатів, які супроводжували Ріббентропа під час підписання документа. Захисник хотів передати суду і сам текст протоколу, але Міжнародний військовий трибунал відмовився долучати його до доказів.
На Заході про протокол стало широко відомо тільки 1948 року, після оприлюднення Державним департаментом США в збірці документів «Нацистсько-радянські відносини. 1939–1941 роки». Радянська влада відчайдушно заперечувала таємні домовленості з нацистами. У відповідь на американську публікацію 1948 року в Москві видали брошуру «Фальсифікатори історії», де в пособництві Гітлеру звинувачувалися західні союзники.
Існування секретної частини пакту Молотова-Ріббентропа СРСР визнав тільки під час Перебудови. 24 грудня 1989 року З’їзд народних депутатів СРСР засудив підписання протоколу, але радянський оригінал документа тоді не показали навіть депутатам.
Навіщо нинішня російська влада опублікувала документ у червні 2019 року — це питання без відповіді.
ДАЛІ ЧИТАЙТЕ ДУМКУ МАРКА СОЛОНИНА ПРО ПЛАНИ СТАЛІНА ЩОДО ВІЙНИ В ЄВРОПІ.
На обкладинці: В’ячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп після підписання радянсько-німецького договору про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною, 28 вересня 1939 року