Розгадка таємниці острова Пасхи: більше статуй — більше їжі
Тихоокеанський Острів Пасхи (місцева назва — Рапа-Нуї) знаменитий передусім завдяки моаї — величезним кам’яним статуям, розставленим по всьому острову. Питання про мету їх створення давно не давало спокою вченим. Нове дослідження пояснює, навіщо місцеві жителі зводили статуї та до чого тут мінеральні добрива.
Протягом п’яти років група науковців під керівництвом археологині Джо Енн Ван Тілбурґ досліджувала каменоломню Рано Рараку на сході острова. Саме тут було виготовлено більшість моаї. Під час розкопок археологи зібрали зразки ґрунту з каменоломні, які передали для лабораторних аналізів професорці Університету Теннессі Сарі Шервуд.
У пробах ґрунту Шервуд виявила сліди бананів, таро та солодкої картоплі. Це означає, що Рано Рараку була не лише каменоломнею, як вважали раніше, а й місцем, де активно займалися сільським господарством. Ба більше, подальші аналізи довели: виробництво моаї підвищувало врожайність навколишніх земель.
Річ у тім, що у вулканічних породах острова Пасхи є багато хімічних елементів, необхідних для росту рослин. Зокрема, — кальцію та фосфору, які є основою сучасних мінеральних добрив. Під час роботи каменярів цей вулканічний пил осідав навколо, тому землі на схилах каменоломні стали найродючішими на острові. Особливо — після того як ґрунти на решті острова почали виснажуватись через вирубку лісу та посухи.
Також дослідники зосередили увагу на двох статуях, які стояли на схилах Рано Рараку. Раніше вважалось, що знайдені в каменоломнях моаї мали перевозити в інші частини острова. Проте ці два боввани були встановлені вертикально, а один із них навіть — на спеціально виготовленому п’єдесталі. Тобто перевозити їх нікуди не збирались. «Ці, а можливо, й інші моаї в Рано Рараку залишили на місці, щоб забезпечувати священність самої каменоломні. Моаї були в основі уявлень про родючість і рапануї вірили, що їхня присутність тут заохочувала ріст сільськогосподарських культур», — вважає Ван Тілбурґ.
Острів Пасхи лежить посеред Тихого океану, понад 3 700 км від узбережжя Чилі. Приблизно в 12 столітті його колонізували вихідці з Полінезії. За кілька століть активне землеробство й вирубка дерев призвели до ерозії та виснаження ґрунтів, що стало початком суспільного занепаду. Хоча питання, які саме фактори та якою мірою спричинили колапс суспільства Рапа-Нуї, наразі лишається відкритим.
ЧИТАЙТЕ ДАЛІ ЯК ЗМІНИ КЛІМАТУ ЗНИЩИЛИ АККАДСЬКУ ДЕРЖАВУ.
На обкладинці: боввани Острова Пасхи в каменоломні, де проводила дослідження команда Джо Енн Ван Тілбурґ. Джерело: Easter Island Statue Project / UCLA