Рауль Валленберг: шведський Шиндлер, жертва Луб’янки
Шведський дипломат Рауль Валленберг — «Праведник світу», почесний громадянин Ізраїлю. У восьми країнах йому стоять пам’ятники, на його честь названі нагороди. Але родичі досі не знають, коли і як він помер. Валленберг зник 17 січня 1945 року.
Рауль Валленберг народився в родині дипломатів і фінансистів. Без успіхів намагався зайнятися бізнесом, але 1944-го теж пішов на дипломатичну службу. Він став співробітником консульства в Будапешті й отримав доступ до видачі шведських паспортів, які надавали право на виїзд з країни. Валленберг став друкувати їх для євреїв, які підлягали відправці до концтаборів.
Можливо, він також переконав німецьких генералів не коїти злочин під кінець програної війни і запобіг знищенню гетто в Будапешті. Якщо так, своїм життям Валленбергу зобов’язані близько 100 тисяч людей.
У січні 1945 року Червона армія зайняла Будапешт, і сліди шведа пропали. У березні угорці оголосили його мертвим. Як з’ясувалося пізніше, дипломат був ще живий — Валленберга заарештувала і переправила до Москви радянська контррозвідка. За версією російської влади, дипломат 1947-го помер в камері Луб’янки від серцевого нападу.
Невідомо, навіщо спецслужбам СРСР знадобився «шведський Шиндлер», і чи справді він помер від хвороби в 35 років. Спадкоємці Валленберга досі не можуть отримати від Росії повний доступ до його справи.
2003 року шведський історик Вільгельм Агрель висунув версію, за якою Валленберг працював на розвідки Великобританії та США. Радянським спецслужбам його нібито видав друг і колега, угорський посол у Швеції Вільмос Бохм — агент НКВС під кодовим ім’ям «Орестес».