6 причин, чому монголам вдалося захопити Київ

Дмитро Кириловець

Восени 1240 року монгольське військо хана Батия взяло Київ в облогу. Далі все було сумно. WAS розбирається, чи міг цей батл завершитися інакше.

У 1235 році монгольське військо вирушило виконати заповіт Чингісхана – завоювати всі землі аж до «останнього моря». Про особливу важливість Західного походу свідчить участь в ньому десяти онуків, правнука і молодшого сина великого хана. Очолює похід Батий, онук Чингісхана, який отримав у спадок степ на захід від річки Іртиш, а також Русь і Європу. Їх ще треба було підкорити.

Рухаючись на захід, на початку наступного року монголи розбили і підкорили половців, волзьких булгар, мордву, буртасів, арджанів, аланів. Наступною була Русь.

Монголам знадобилося не більше тижня, щоби взяти штурмом кожне з найбільших міст Північно-Східної Русі: Рязань, Володимир, Переяславль-Залєський. Не витримали натиску Чернігів, Путивль, Глухів та багато інших.

Київ простояв в облозі три місяці. За іншими даними, впав за дев’ять днів. Чому місто не змогло себе захистити?

Причина 1. Політична криза

До моменту приходу монголів Русь була розколотою, і значення Києва знизилося. Місто зберігає свій престиж, але володіння ним більше не означає верховенства над іншими князівствами.

До монголів Київ двічі штурмують і грабують удільні князі: в 1169 році син володимиро-суздальського князя Мстислав Андрійович; в 1203-му – овруцький князь Рюрик Ростиславич. Рідко кому в цей час вдається затриматися в Києві довше року. Місцеві завойовники опираються на нечисленні дружини і при появі під стінами більшого війська одразу тікають в свої спадкові землі. Серйозним ремонтом міських укріплень ніхто не займається.

Коли підходять монголи, в Києві взагалі немає князя. Місто належить Данилу Романовичу, правителю далекого Галицько-Волинського князівства. Він залишив в Києві намісника – тисяцького Дмитра. Той не міг ані надихнути жителів міста опиратися загарбникам, ані залучити для оборони необхідні ресурси.

Укріплення Стародавнього Києва, діорама. Джерело: Національний музей історії України / Олена Попова / agritura@livejournal.com
Укріплення Стародавнього Києва, діорама. Джерело: Національний музей історії України / Олена Попова / agritura@livejournal.com

Причина 2. Застаріла фортифікація

Київ складався з Верхнього міста і Подолу. Верхнє місто було розташоване на височині з крутими схилами і оперезане двома лініями укріплень. Його захищав вал товщиною 30 і заввишки 12 м. Під валом був рів, нагорі – дерев’яна стіна з галереєю для гарнізону. Для захисту від підпалу її мастили глиною і білили вапном. Натомість Поділ, торговий район на березі Дніпра, залишався практично беззахисним.

Фортифікацію Києва розробляли двісті років тому, за Володимира Хрестителя і Ярослава Мудрого. Тоді місту загрожували слов’янські князі і племена причорноморських кочівників, які не мали облогових машин і досвіду штурму фортець. Протистояти Батию було значно складніше. Монголи запозичили інженерні знання Китаю і цивілізацій Середньої Азії. Проти міського валу вони виставили армаду з 32-х каменокидальних машин.

«Укріплення вони завойовують наступним чином. Якщо трапляється фортеця, вони оточують її; мало того, іноді вони так обгороджують її, що ніхто не може увійти або вийти; при цьому вони дуже хоробро б’ються знаряддями і стрілами і ні на один день або на ніч не припиняють битви, щоби ті, хто перебувають на укріпленнях, не мали відпочинку; самі ж татари відпочивають, бо розділяють війська, і одне змінює в бою інше, так що вони не дуже втомлюються», – розповідав італійський монах Плано Карпіні, який відвідав в 13 столітті Монгольську імперію.

План Києва від 988 до 1240 року, тобто до руйнування його Батиєм. Джерело: Закревський Н.В. «Опис Києва», Москва, 1868 рік. Т.2 / Wikipedia

Причина 3. Нікому воювати

Після загибелі дев’яти князів у битві на річці Калці 1223 року на Русі не залишилося досвідчених полководців, здатних керувати великою армією. Та й великої армії не було: позначалася роз’єднаність князів.

Історики оцінюють кількість захисників Києва у 4-5 тисяч, серед яких було лише кількасот професійних дружинників тисяцького Дмитра. Сформоване з городян нечисленне ополчення не могло втримати вали протяжністю близько 3,5 км. Більшість киян були озброєні лише списами та сокирами.

Частина жителів Києва втекли з міста в навколишні ліси. Залишилися переважно заможні люди з челяддю. Так само сильно, як монголів, вони боялися пограбування своїх садиб місцевою біднотою.

Військо Київської Русі (зліва), фрагмент ікони 14 ст. Монгольські вершники (праворуч), ілюстрація з Джамі ат-таваріх Рашид ад-Діна. Джерело: Wikipedia / Columbia University

Причина 4. Сила монголів

Армія Батия налічувала до 40-50 тисяч бійців. Кожен мав 2-3 лука і 60-100 стріл, здатних пробити лати за три сотні кроків. Обладунки важкої монгольської кавалерії виготовляли з листкових пластин буйволячої шкіри, вкритих водовідштовхувальним лаком. За міцністю вони не поступалися залізу, але були значно легшими. З лози плели легкі щити. Для відбиття ударів в центрі кріпився металевий виступ.

Під час штурму фортець монголи використовували требушети (метальні машини з протвагами), вихорові катапульти (каменемети кругової дії на вертикальному опорному стовпі) і бліди (легкі каменемети з метальним важелем). Найбільш потужними були каменемети китайського типу. Їхній важіль складався з кількох жердин, а натяжну мотузку тягнули дві людини.

До 1240 року монголи, крім кочових племен і дрібних народів, перемогли китайську імперію Цзінь, Кара-киданьске ханство, величезну Хорезмську державу і волзьких булгар.

Монгольська армія на марші. Сучасна реконструкція. Фото: Onetwo1 / CC BY-SA 3.0 / Wikipedia

Причина 5. Відсутність допомоги

Перед вторгненням Батия два руських правителі спробували заручитися підтримкою угорського короля Бели IV. Першим укласти військово-династичний союз запропонував чернігівський князь Михайло Всеволодович. Король відмовив, оскільки не сприймав монгольську небезпеку всерйоз. Потім в Пешт прибув галицько-волинський князь Данило Романович з сином Левом. Він не отримав війська і навіть не зміг пробитися назад в рідні землі. Пізніше Данило Галицький так само безуспішно шукав союзу з князем Конрадом I Мазовецьким в Польщі.

Під час монгольської навали в Угорщину король Бела IV сам проситиме допомоги у герцога Бабенберга, правителя Священної Римської імперії Фрідріха II Гогенштауфена і папи римського Григорія IX. Але допомога не прийде.

Причина 6. Тактика штурму

Основну частину військ і камнемекидальних машини Батий зосередив в найбільш вразливій частині міста – заболоченій низині навпроти Лядських воріт (сучасний Майдан Незалежності). Тут не було крутих природних схилів, а болото вже замерзло.

Атака почалася, коли метальні машини пошкодили вал зі стінами. В цьому бою поранили воєводу Дмитра, а захисників Києва витіснили з вала.

«Зійшла татари на стіни і сиділи там в той же день і ніч».

Облога і штурм Києва монголами. Автор: Дмитро Вортман для xlegio.ru

Городяни скористалися паузою в битві і відійшли в цитадель на Старокиївську гору. Розкопки 1980-х років довели, що рів, який проходив між двома лініями стін, спішно укріплювали частоколом і залишками дерев’яних зрубів.

Але це не змогло врятувати місто від монголів. Наступного дня вони почали штурм центральної частини міста, влаштували різанину і спалили Десятинну церкву, в якій сховалися останні захисники Києва. За легендою, тисяцький Дмитр потрапив в полон.

Точна дата падіння Києва невідома. Джерела називають 19 листопада і 6 грудня 1240 року.

«…оточили Київ, який був столицею Руссії, і після довгої облоги вони взяли його і вбили жителів міста; коли ми їхали через їхню землю, знаходили численні голови і кістки мертвих людей, що лежали в полі; тому що це місто було дуже велике і дуже велелюдне, а тепер зведене нанівець: стоять там хіба двісті будинків, а людей місцевих тримають у важкому рабстві», – писав чернець Плано Карпіні після відвідування Русі у 1245-1247 роках.

Популярне