Усі ваші знання про Роксолану — суцільна брехня. Правда тут

Олександра Шутко — кандидат мистецтвознавства, автор досліджень «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» та роману «Хатідже Турхан». Шукає відомості про султан-українок у турецьких архівах. Спеціально для WAS Олександра спростовує 8 міфів про жінку, яку ми навіть знаємо під чужим ім'ям.

Міф перший про ім’я Роксолана

Ім’я Роксолана вигадав посол Священної Римської імперії у Стамбулі Ож’є Гіслен де Бусбек. Він перший назвав так дружину султана у «Турецьких листах», написаних між 1555 і 1560 роками. Де Бусбек ґрунтувався на походженні жінки із заселених українцями земель Польського Королівства, які тоді називали Рутенією або ж Роксоланією.

Справжнє ім’я «Роксолани» невідоме, адже вона сама ніколи його не називала. Мовчать про це й османські джерела. У гаремі султана українка була названа по-перськи Хюррем, тобто «весела», «радісна», «усміхнена».

Матео Паґані, «Султана Роксолана», 1550 рік. Джерело: British Museum / Wikipedia
Portrait of Haseki Hürrem Sultan, known as Roxelana, wife of Süleyman I
Портрет Роксолани, гравюра Мельхіора Лорка, 1581 рік. Источник: Bibliothèque nationale de France / gallica.bnf.fr

Міф другий про прізвище Лісовська

Настею Лісовською султану охрестили в творах українських письменників. Це не більше, ніж витвір фантазії.

Європейські посли — фламандець Ож’є Гіслен де Бусбек, венеційці П’єтро Брагадіно та Даніелло Людовічі — зазначали, що Хюррем була українкою. Через 30 років по смерті султани, тобто 1596-го, інформацію про «попівну з Рогатина з народу русинського» у доповідній великому канцлерові Великого Князівства Литовського Льву Сапезі залишив секретар короля Станіслав Негощевський. Ще через 30 років про «підлого попа з Рогатина доньку» написав у поемі «Посольство Кристофера Збаразького» Самуїл Твардовський, учасник польського посольства у Стамбулі в 1621–1622 роках.

Дівчина, яка народилася у родини українського православного священика і була для шляхти холопкою, не могла мати польського прізвища «Лісовська». На землях Західної України у 16 столітті вживалися здебільшого прізвиська, що закінчувалися на -енко.

Inscription on the monument to Roxelana in Rohatyn, Ukraine
Напис на пам'ятнику у Рогатині, 2008 рік. Фото: Nagatkin / CC BY-SA 3.0

Міф третій про народження в Чемерівцях, що на Поділлі

Польський поет Мауріцій Гославський у поемі «Поділля» (1827 рік) написав:

«Ось та Роксоланка,
Що то трясла цілим Сходом,
Була наша подолянка
З Чемерівців родом».

Подібні згадки містить й історична повість «Роксолана, або Анастасія Лісовська» (1882) українського історика і краєзнавця Михайла Орловського. Утім, така версія походження султани є малоймовірною, бо не спирається на авторитетні історичні першоджерела.

Можливо, з тих місць походила інша султана-українка Хатідже Турхан, яка у 17 столітті стала матір’ю та регентшею султана Мехмеда ІV. Відомо, що вона була родом з Поділля, яке відвідала 1673 року, під час очолюваного сином військового походу на Хотин. Тоді османи спільно з українським гетьманом Петром Дорошенком та кримським ханом воювали проти Речі Посполитої.

Міф четвертий про королівське походження

Якось султан Сулейман у посланні польському королеві Сигізмунду ІІ Августу зазначив: «Посол Твій Опалінський скаже тобі, в якому щасті бачив Твою сестру, а мою Дружину…»

Версію, що Роксолана була королівною підхопив і популяризував польський письменник Бартоломей Зіморович. Утім, вона не має під собою реальних підстав. Приписуючи дружині королівське походження, султан намагався легітимізувати в очах польського монарха свій шлюб з Хюррем, яка не належала до шляхетного роду.

Портрет Роксолани, приблизно 1600 рік. Джерело: Royal Collection Trust / royalcollection.org.uk
i

Сулейман І Пишний — султан з 1520 до 1566 року. Носив титули Цар царів, Тінь Бога на Землі, Цезар усіх земель Риму.

У його часи Османська імперія досягла піку могутності, розширивши кордони до Північної Африки, Угорщини, України, Вірменії, Ірану та Персидського півострову. Війська Сулеймана взяли Белград і Багдад, тримали в облозі Відень, вдиралися до Баварії та воювали з португальцями в Індії.

«Пред’являти права на титул абсолютного правителя може лише османський султан. Тільки він законно може претендувати на титул наступника Римського імператора», — писав французький юрист і філософ Жан Боден 1560 року.

Міф п’ятий про нареченого та козаків, з якими той ходив її визволяти

До султанського гарему Хюррем потрапила 1520 року з Криму. Українці переповідають легенди, як дівчину намагався розшукати коханий з Рогатина. До цього нібито були залучені й українські козаки на чолі з гетьманом Дмитром Вишневецьким-Байдою.

Але до татарського полону майбутня султана потрапила в малому віці. Тривалий час її виховували у палаці кримського хана в Салачику (нині околиця Бахчисараю), а потім подарували султанові Сулейману на честь сходження на престол.

Дмитро Вишневецький з’являється у Стамбулі та біографії Хюррем, але значно пізніше — 1553 року. Про це нам відомо з листа князя Радзивіла до польського короля Сиґізмунда ІІ Августа. Вишневецький півроку прожив в османській столиці, де його пишно приймали і піднесли коштовні дарунки.

Невідомо, чому турки так тепло прийняли гетьмана. Можна лише припускати, що султана-українка допомагала чоловіку створювати коаліцію проти Габсбургів, куди мали увійти кримські татари, поляки і козаки.

«Роксолана і султан», картина Антона Хікеля, 1780 рік. Джерело: Landesmuseum Mainz / Wikipedia

Міф шостий про те, що Роксолана пам’ятала і захищала Україну

Існує легенда, ніби Хюррем-султан, попри неймовірний кар’єрний злет в Османській імперії, піклувалася про свою батьківщину. Як доказ, наводять інформацію про зменшення кількості людоловських набігів кримських татар на українські землі за часів перебування українки в Стамбулі.

Але ці відомості не є переконливими, адже припинення набігів було вимогою мирної угоди між султаном Сулейманом і польським королем. Ба, більше! В одному з ранніх своїх послань чоловіку, який був тоді на війни з угорцями, Хюррем писала: «…Хай допоможе Вам Аллах, щоб із своєю щасливою зіркою і царським знаменом здобували завжди перемоги над нікчемними й мерзенними невірними». 

Letter of Hürrem Sultan to Sigismund II Augustus, congratulating him on his accession to the Polish throne in 1549
Печатка Роксолани та вітальний лист Сигізмунду II Августу від 1549 року з нагоди вступу його на польський престол. Джерело: Олександра Шутко / Wikipedia
Embroidered headbands made for Hurrem Sultan, second quarter sixteenth century (Istambul, Topkapi Sarayi Muzesi)
Вишиті головні убори-пов'язки для Хюррем-султан, другий квартал 16 століття. Джерело: Топкапи палац-музей, Стамбул

Міф сьомий про неймовірну вроду

За популярною версією, улюбленою серед 300 наложниць султана Хюррем стала через неймовірну красу. Утім, сучасники були скромнішими в епітетах. Венеційські посли називають фаворитку милою і згадують про делікатність статури. Про це свідчить й довжина гаптованих золотою ниткою надбрівних пов’язок-кашбашти султани — 53 сантиметри.

В одному з листів до чоловіка Хюррем написала: «…прикладаю своє негарне обличчя до Ваших благословенних ніг». Чому вона себе так недооцінювала? Можливо, тому що першою красунею у гаремі до того вважали чорняву черкеску Махідевран, матір старшого сина Сулеймана.

Збереглося з десяток портретів султани, серед яких полотна Тіціана і Веронезе. На кожному вона виглядає інакше, адже малювати з натури забороняли норми ісламу. У найкращому випадку, художники творили за словесними описами євнухів. Попри несхожість, портрети мають спільні риси: руде волосся, білу шкіру обличчя, гостре підборіддя, світлі очі й продовгуватий із горбочком ніс. Дивлячись на них, виникають сумніви, що Сулеймана могла полонити сама лише врода.

Турецькі вчені не можуть збагнути, як жінка-чужинка могла вивчити надскладну османську мову на такому рівні, аби писати любовні листи і оздоблювати їх віршами, що за художньою цінністю не поступаються поезії султана (мав літературний псевдонім Мухіббі, тобто «закоханий»):

Гей, ранковий вітерцю, ти султана про сум та муки сповісти,
Без нього вона — як соловейко в клітці, розкажи.
У розлуці немає ліків від душевного болю,
Ніхто не в силі зцілити від страждання, сповісти.
Десниця смутку її серце ранить гострою стрілою,
Мов флейта, вона стогне в розлуці з тобою, сповісти.
(переклад Олександри Шутко)

Сулейман більшу частину життя провів у військових походах. У листах Хюррем повідомляла йому про справи у столиці, палаці та в родині. З послань зрозуміло, що вона прекрасно знала Коран, перську поезію та давньогрецьку міфологію. Османи, дивуючись любові султана, звинувачували українку в чаклунстві. Але, імовірно, почуття пояснювалися не чарами, а розумом і вмінням зацікавити султана своїми думками.

La Sultana Rossa Titian
«La Sultana Rossa», картина роботи Тіціана, 1550-ті роки. Джерело: Wikipedia
Roxolana (Khurrem Sultan), wife of Suleiman the Magnificent (1500-1558)
Роксолана (Хюррем Султан), 16 століття. Джерело: Hampshire County Council Arts and Museums Service, Winchester / Wikipedia

Міф восьмий що турки так само пишаються Роксоланою, як українці

Коли Хюррем тяжко захворіла, султан поклявся їй не мати ніколи інших жінок. Як зазначають венеційські посли, свою клятву Сулейман стримав. Чоловік пережив дружину на 8 років, протягом яких зберігав вірність, видаливши з гарему юних та гарних наложниць.

За життя українка фінансувала з власних грошей будівництво мечетей, громадських їдалень, шкіл, лікарень і лазень. Однак турки доволі скептично ставляться до неї. По-перше, звинувачують у страті Мустафи, старшого сина султана Сулеймана від черкески Махідевран, якого називали гідним спадкоємцем трону. По-друге, вважають засновницею «Жіночого султаната» — наступні 100 років матері та дружини султанів надто сильно втручалися в державну політику.

Та це ніколи не завадить українцям пишатися успіхами співвітчизниці, яка з положення татарської рабині змогла піднятися до вершини влади в наймогутнішій державі Європи 16 сторіччя.

Популярне: