Лесбійський секс із "іграшками". Як за це карали в Середьовіччя
Публікуємо уривок з нової книги української медієвістки Стефанії Демчук “Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі”. Дякуємо за дозвіл авторці та видавництву “Віхола”. До речі, Стефанія є авторкою сценарію нашого випуску, присвяченого екстремальним середньовічним кулінарним рецептам.
Чи було місце жіночій гомосексуальності в настільки чоловічому суспільстві середньовіччя? Подібних свідчень зовсім обмаль. Так, пенітенціал 730 року, чиє авторство приписують англосаксонському ченцю Беді, призначає трирічну покуту за розпусту жінки з жінкою та семирічну (!) — за секс монахині з монахинею за допомогою «інструмента». Суворість покарання за останній гріх може бути пояснена лише одним: річ не лише в розпусті як такій, а в тому, що одна з жінок перебирає на себе «чоловічу» функцію активного партнера. Мало що сприймалося в середньовіччі настільки негативно, як інверсія соціальних (і сексуальних) ролей.
Найкраще підтвердження цього — випадок Катерини Гетцельдорфер. Документи судового процесу, що тривав над нею в 1477 році в Шпаєрі, були віднайдені та опубліковані істориком Гельмутом Паффом. Вони містять свідчення кількох жінок про способи, якими звинувачувана кохалася з ними. Ельза Мутер розповідає, як Катерина прийшла до неї, доки чоловіка не було вдома, і «намагалася спокусити її та оволодіти нею по-чоловічому».
На допомогу «коханню по-чоловічому», звісно, приходив «інструмент»: «Вона [Ельза] взяла його [пеніс] і відчула, наскільки він великий, у половину руки. Вона подумала, що він був схожий на ріг — звужений на кінці та ширший в основі. Вона ледь зігнала її [обвинувачену] із себе. Потім, коли вона [Ельза] розкричалася, та, хто на лаві підсудних, вистрибнула з вікна. Вона [Ельза] також каже, що коли та прийшла до неї, то показала свій пеніс і намагалася оволодіти нею й запропонувала вісім флоринів. Вона також каже, що та мочиться крізь ту штуку». Далі в документі описується те, яким чином був зроблений сам «інструмент»: «…із червоної шкіри, спереду наповнений бавовною та з дерев’яним стрижнем в основі, у якому була дірочка з пропущеною крізь неї мотузкою, щоб прив’язувати його [до стегон]».
Окрім Ельзи та інших випадкових жінок, у Катерини протягом двох років була постійна партнерка, яку жінка видавала за свою сестру. Хоча сам злочин у документах судового процесу не називається, вирок був суворий. Катерину втопили, а її коханок вигнали з міста.