Український герой південноамериканської революції: Мігель Рола Скібіцький
Десять років він перетинав джунглі і пампаси, бився з колонізаторами, писав біографію президента Венесуели, придумував Панамський канал. Хоча Скібіцький воював проти Іспанської імперії, вбила його Російська.
Михайло Карлович Скібіцький народився 1793 року. Від батьків, нащадків старовинної волинської шляхти, він отримав маєток Веселий Кут під Києвом і місце в петербурзькому Інституті Корпусу інженерів шляхів сполучення. Звання військового інженера 3 класу, чудова освіта, знатне походження, маєток — для нас це виглядає успіхом. Але Скібіцьким рухав дух пригод.
До свого тридцятиліття він став переконаним противником монархії. 1824 року отримав дозвіл на виїзд до Швеції. Через Стокгольм дістався до Англії, звідки на кораблі досяг Південної Америки, де жителі іспанських колоній під командуванням Симона Болівара боролися за незалежність від метрополії. Весь цей шлях зайняв 8 місяців. Прибувши до Венесуели, Скібіцький взяв ім’я Мігель Рола, приєднався до повстанців і почав служити при штабі. Іспанську мову довелося вчити на місці.
«Натхнений славою Визволителя Нового Світу, я покинув мою батьківщину, я буквально перетнув земну кулю, щоб мати честь служити Вам, захоплений збігом в тому, що в інші часи мій співвітчизник генерал Костюшко служив ад’ютантом у Вашингтона. Я зв’язав мої найпотаємніші надії з можливістю бути відзначеним одного разу подібною честю служити під Вашим керівництвом», — писав новобранець Болівару.
За нашу і вашу свободу
9 грудня 1824 року перуанці, аргентинці, колумбійці, венесуельці, чилійці, європейські волонтери вийшли на плато Аякучо боротися проти королівських військ. Хоча оцінки чисельності армій супротивників різняться, більшість дослідників згодні, що іспанці мали перевагу в піхоті та артилерії. Це не допомогло.
Результат битви вирішив успішний фланговий маневр і хоробрість боліваріанців. Повсталі втратили 308 чоловік. Серед іспанців нарахували понад 2 тисяч убитих і поранених, серед яких виявилися шестеро генералів. Віце-король Перу потрапив у полон.
Рішуча перемога принесла незалежність Перу і переломила на користь постанців хід війни за свободу південноамериканських колоній.
Боротьба Південної Америки за незалежність була довгою й кровопролитною. Тут докладніше.
Служу народу Венесуели!
Скібіцький отримав у цьому бою поранення, а після — медаль «Бюст де Лібертадор» з рук Симона Болівара. Тоді починається стрімкий зліт його південноамериканської кар’єри. Він отримує звання капітана, потім пример-коменданта і підполковника армії Великої Колумбії. Виконує особливі доручення головнокомандувача, їздить по країні, налагоджує шляхи сполучення.
1830 року після важкої хвороби Симон Болівар помирає. Скібіцький їде в Маракайбо, велике портове місто на північному заході Венесуели. Працює інженером в Головному управлінні військово-морського флоту, веде світське життя, приймає на своїй віллі гостей.
Досвід і репутація Скібіцького цінуються так високо, що Михайла призначають радником президента Венесуели Хосе Антоніо Паеса Еррери. Людина із селянського середовища, солдат до нутра кісток, малограмотний Паес просить освіченого європейця видати книгу з його біографією. Скібіцький пише президенту мемуари, але при своєму житті не побачить їх надрукованими.
У той час же Мігель Рола робить приблизні розрахунки каналу, який слід було провести по сухопутному перешийку між Північною і Південною Америкою. Проект міг вдвічі скоротити маршрут кораблів, що курсують між Атлантикою і Тихим океаном. В середині 19 століття таке грандіозне будівництво було неможливим. Панамський канал відкриють тільки 1913 року.
Повернення до тюрми народів
1831 року Скібіцький за дорученням президента Венесуели прибуває до Парижа, де зустрічається з емігрантами з Російської імперії та дізнається про Польське повстання. Скібіцький хоче повернутися на батьківщину, щоб воювати, але було вже пізно. До осені 1831 року російська армія розбиває загони націоналістів.
У Франції Мігель Рола знайомиться з польським поетом Юліушем Словацьким. Той надихається розповідями про боліваріанську революцію і пише романтичну поему «До Міхала Роля Скібіцького».
Дізнавшись про смерть батьків, 1835 року Скібіцький приїжджає до Львова, щоб домовитися з сестрою Францішкою про розподіл спадщини. Австрійська жандармерія його заарештовує й екстрадує до Росії.
У монархічній Росії борців проти колоніалізму не шанували. Імператор Микола I особистим указом на 10 років висилає Скібіцького на Приуралля. Втім, на засланні Мігель Рола мучився недовго. Через отримані в тропіках хронічні захворювання і різку зміну клімату серйозно похитнулося здоров’я, і йому дозволили жити під домашнім арештом у родовому маєтку.
Як тільки організм трохи зміцнів, Скібіцький з підробленими документами намагається виїхати в Америку, але без успіху. Знову арешт, в тюремній камері Михайло вмирає. Йому було 54 роки.
Що було далі:
- Федерація Великої Колумбії остаточно розпалася 1831 року через внутрішні суперечності та прагнення республіканських еліт до самостійності. Так виникли нові держави: Колумбія, Еквадор, Венесуела, Панама.
- 1848 року за ініціативою президента Паеса останки Симона Болівара перевезли з Колумбії до Венесуели, де перепоховали в Національному пантеоні в Каракасі. Болівар став національним героєм. Генерал Хосе Антоніо Паес згодом був похований поруч.
- Михайла Карловича Скібіцького в СРСР згадали як «прогресивного інтернаціоналіста». У російських джерелах його досі називають «російським демократом». 2017 року йому спорудили пам’ятник в Лімі, столиці Перу. В Україні пам’ятників Скібіцькому немає.