Тест 10 відмінностей нацистів від комуністів

До 1939 року в ГУЛАГу утримували більше євреїв, ніж в нацистських концтаборах. Близько 100 тисяч радянських євреїв загинули в передвоєнне десятиліття.

В цей час євреїв у Третьому рейху дискримінували, грабували і примушували до еміграції. Депортувати їх в табори смерті німці почали після старту Другої світової.

Результатом сталінської індустріалізації в СРСР стало зростання ВВП на 6,3% на рік. У Німеччині цей показник становив 4,4%. Це значно вище, ніж в США, Великобританії і Франції, які переживали «Велику депресію».

З серпня 1937 року по листопад 1938-го в рамках «національних операцій» НКВС засудили 335 513 осіб, з них до розстрілу – 247 157, тобто 74%.

Особливим розмахом відзначалася репресивна кампанія проти поляків: засуджені – 103 489 осіб, засуджені до розстрілу – 84 471.

В указі Гітлера йшлося, що претенденти на звання зразкових підприємств мають відповідати принципам «краси праці», вимогам рівня професійної підготовки та «міри спільності» керівництва і підлеглих.

За 4 роки Німеччина мала підготуватися до автономного існування на випадок військової блокади. Економіку мілітаризували, імпорт скоротили до мінімуму, запровадили жорсткий контроль за цінами та розміром заробітної плати, будували заводи з виробництва синтетичного каучуку, тканин, пального з власної сировини.

У СРСР з 1928 року діяли п'ятирічні плани.

У 1931 році Гітлер став вегетаріанцем, відмовився від алкоголю, тютюн почав викликати у нього відразу. Особисті вподобання фюрера дали поштовх державній кампанії.

Кримінальну відповідальність за добровільне мужоложство запровадили в Радянському Союзі в грудні 1933 року з подачі спецслужб. Чекісти повідомили Сталіну про викриття «об'єднання педерастів», які нібито перетворювалися на «прямі шпигунські осередки».

У 1939 році за підготовку перевороту, терористичних акцій проти керівників країни і мужоложство до розстрілу засудили колишнього наркома внутрішніх справ СРСР Миколу Єжова.

Антигомосексуальне законодавство в нацистській Німеччині було значно посилене в 1934 році, коли Гітлер розправився зі штурмовиками НСДАП. Їх лідер Ернст Рем був геєм. Верхньої планки покарання відповідні статті не мали.

З 1932 року сучасна архітектура в СРСР занепадає, проекти цензурують. Починається гігантоманія, прикрашення без конструктивного сенсу. Головним декоративним прийомом стає колонада.

Тогочасні урядові будівлі в Німеччині нагадують сталінські – нацисти теж поважали неокласицизм. Однак вони не мали контролю над приватними замовниками. В Рейху продовжували втілювати сучасні проекти житлових і промислових будівель.

«Захисний арешт» існував в Німеччині з середини 19 століття. Його термін спочатку становив добу, але міг бути продовженим до нескінченності. Це дозволяло гестапо запроторювати в табори людей, коли до них не можна було застосувати кримінальне право або суд ухвалював виправдувальний вирок. Так ізолювали членів лівих партій, релігійних та національних меншин, асоціальні елементи, гомосексуалів.

У радянський ГУЛАГ усі потрапляли за вироками: судів, які повністю контролювалися владою, або «троєк НКВС» (як правило, складалися з місцевого начальника НКВС, прокурора і першого секретаря комітету ВКП(б)).

Секретний додаток до Договору про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) встановлював німецько-радянський кордон в Польщі по річці Вісла.

У вересні 1939 року під час вторгнення в Польщу вермахт окупував всю Варшаву (Вісла ділить її навпіл) і Люблін (місто на схід від Вісли, потрапляло до радянської «сфери інтересів»). За це СРСР отримав від німців дозвіл зайняти Литву, яка за договором належала до «сфери інтересів» Рейху.