Гітлер проти курців: А ти за кого?

Третій райх був першою державою, яка оголосила війну тютюну. Нацисти зналися на репресіях, і сучасні антитютюнові кампанії копіюють деякі їхні методи.

Через кілька років після завершення Першої світової війни німці відзначили зростання захворюваності на рак легенів. Серед причин називали газові атаки на фронті, ускладнення після грипу, промислові викиди, погане харчування і міжрасові шлюби. В 1929 році дрезденський лікар Фріц Лікінт оприлюднив перші статистичні дані, які пов’язали рак легенів з палінням. Через десять років він підкріпив звинувачення 1200-сторінковою працею, в якій назвав тютюн причиною раку на всьому «шляху куріння»: на губах, в ротовій порожнини, стравоході, легенях.

Журналісти писали, що Лікінта «найбільше ненавидить тютюнова промисловість». Але він не був єдиним борцем з курінням в Німеччині.

Фюрер не палить

Адольф Гітлер був затятим курцем в молодості, але відмовився від тютюну через його дорожнечу.

«А що, як не витрачати 13 крейцерів на сигарети, а купити масла і зробити бутерброди? На це піде 5 крейцерів, і у мене ще залишаться гроші».

В 1931 році Гітлер став вегетаріанцем і кинув пити. Тютюн почав викликати у нього відразу. Нацистська ідеологія зробила найвищим пріоритетом здоров’я і силу нації, а особисті вподобання фюрера дали поштовх антитютюновій кампанії. Паління оголосили причиною раку, атеросклерозу, безпліддя, дитячої смертності, інфарктів, неприємного запаху з рота і гомосексуальності.

Цигарки заважають перемозі

Німецькі вчені стверджували: куріння знижує влучність стрільби і готовність до тривалих маршів, заважає пілотам керувати літаками. У звіті патологоанатомів про 32 смерті молодих солдатів від інфаркту зазначалося, що всі вони були затятими курцями. Курили і 80% опитаних чоловіків з виразкою шлунка. Тютюн знижує чоловічу потенцію: опублікований Гітлерюгендом в 1941 році посібник розповідав, що моряки курять для пригнічення статевого потягу.

Робили дослідження і з психології паління. В 1940-му була захищена дисертація про те, чому незрячі курять рідко і чому солдати більше курять вдень, ніж вночі. В аптеках з’явилися таблетки, краплі, мікстури та ін’єкції для бажаючих кинути палити. Продавали замінники тютюну: жувальні гумки, сигарети без нікотину, засоби на основі імбиру. Свою допомогу пропонували гіпнотизери.

Нацизм без перекурів

З метою пропаганди здорового способу життя Третій райх створив Бюро для боротьби з тютюном і алкоголем. Антитютюнові матеріали публікували в журналах «На варті», «Чисте повітря», «Здоровий народ», «Народне здоров’я» і «Здорове життя». Фільми про шкоду паління демонстрували в кінотеатрах. Заборонялося рекламувати тютюн на поштових марках, вздовж залізниць, в сільській місцевості та на стадіонах, зображати паління як безпечне заняття або ознаку мужності.

В кінці 1930-х куріння заборонили у всіх школах і медустановах, в Люфтваффе і поштовому відомстві, в установах Управління з расової політики. За особистим розпорядженням Гітлера палити заборонили в громадському транспорті – щоби жінки-кондуктори не страждали від тютюнового диму. В робочий час не можна було палити службовцям вермахту, офіцерам СС і поліції. Їхня денна норма тютюну була обмежена шістьма цигарками.

3 листопада 1941 року влада Райху підвищила податки на тютюнові вироби до 80-95% від ціни продажу. В 1943-му особам до 18 років заборонили палити в громадських місцях.

Лікарі і фахівці Управління з расової політики стверджували, що жінки, які палять, швидко старіють і втрачають фізичну привабливість, тому не можуть відповідати ідеалу дружини і матері. Картки на тютюн не видавали вагітним, жінкам до 25 і старшим 55 років. Було обмежено продаж тютюну жінкам в магазинах, ресторанах і кафе. Дамські сигарети теж були поза законом.

Крах

Все закінчилося в 1945-му. Ефективна антитютюнова кампанія була похована в руїнах Третього райху. Американські сигарети заполонили Німеччину, кількість курців постійно зростала. Досі заходи з боротьбі з палінням в Німеччині не стали такими ж суворими та ефективними, якими були на початку 1940-х.