Герої та мерзотники: хто з уродженців України потрапляв на обкладинку журналу Time
Американський тижневик Time існує майже сто років та є найпопулярнішим новинним журналом світу. «Візитівка» видання — портрети відомих сучасників на обкладинках. Стати «обличчям тижня» у Time — це отримати перепустку у світову «вищу лігу» своєї галузі, здобути своєрідний аналог «Оскара» чи Нобелівської премії від журналістів.
Серед тисяч діячів, яких зображували на обкладинці за всю історію журналу, сімнадцятеро народилися на території сучасної України. Прізвища деяких із них у всіх на вустах, а про деяких більшість українців ніколи не чула. Ми розповімо про них усіх.
NOTE BENE: редакція Time обирає для обкладинок не тих, з кого варто брати приклад, а тих, про кого говорить світ. Тому трапляються і добрі герої, і диктатори з терористами. Те ж саме — з вихідцями з українських земель. Серед них є кілька організаторів сталінського терору.
Лев Троцький (1879–1940)
18 травня 1925 року
. Один із лідерів більшовиків під час Жовтневої революції. Походив з села Янівка, яке нині називається Береславкою та входить до складу Кіровоградської області. На обкладинці Троцький підписаний як «комісар»
. Хоча він вже кілька місяців як не комісар — зняли з посади. У той час розгорталася боротьба за владу між Троцьким та Сталіним. Чия візьме — поки було незрозуміло.
21 листопада 1927 року. А ось на момент виходу ще одного номеру з Троцьким, якого вже виключили з партії. Далі — заслання та еміграція. Сталін переміг.
25 січня 1937 року. Коли вийде ця обкладинка, Троцький вже живе у Мексиці, пише книжки та займається політикою. Три роки потому буде вбитий.
Ігнацій Ян Падеревський (1860–1941)
23 січня 1928 року. Польський піаніст та композитор. Народився у селі Курилівка. Тоді це була Подільська губернія Російської імперії, а тепер — українська Вінницька область. Жив переважно на Заході. У пресі Падеревського називали «королем піаністів та чаклуном клавіатури».
27 лютого 1939 року. Вже старий Падеревський потрапив на обкладинку Time вдруге.
Климент Ворошилов (1881–1969)
12 лютого 1934 року. Климент Волошилов — радянський воєначальник. Уродженець села Верхнє, що зараз входить до складу Лисичанська на Луганщині. На обкладинці журналу Ворошилов підписаний як комісар Червоної армії, флоту та авіації. Радянське військове відомство він очолював найдовше за всіх — 15 років.
Едвард Ридз-Смігли (1886–1941)
11 вересня 1939 року. Едвард Ридз-Смігли відомий як головнокомандувач польської армії. Місце народження — місто Бережани (за іншою версією — сусіднє село Лапшин) на Галичині, що було володінням Австро-Угорщини. Мати, Марія Баб’як, була українкою, але сам Едвард Ридз
вважав себе лише поляком. Верховним головнокомандувачем маршал Ридз-Смігли став 1 вересня 1939 року — у день, коли Німеччина атакувала Польщу. На момент своєї появи на обкладинці журналу маршал перебував у евакуації в Бресті. Згодом на Польщу напав СРСР, а Ридз-Смігли втік до Румунії. Двома роками пізніше він інкогніто повернувся до Варшави, плануючи боротися в підпіллі, але невдовзі помер.
Семен Тимошенко (1895–1970)
30 червня 1941 року. Ще один радянський воєначальник родом з Фурманівки (у ті часи — Орман), що на Одещині. Початок німецько-радянської війни Тимошенко зустрів на посаді наркома оборони — він був наступником Ворошилова. Невдовзі після нападу Гітлера і з’явився його портрет на обкладинці. Обличчя маршала художник Борис Арцибашев
зобразив на тлі рельєфного профілю голови держави — Йосипа Сталіна. Наступного місяця саме Сталін змінив Тимошенка на посаді, а маршала відправили командувати Західним фронтом.
27 липня 1942 року. Тимошенко, який змінив кілька посад на фронті, вдруге став людиною з обкладинки Time. Портрет знову намалював Арцибашев.
Сергій Прокоф’єв (1891–1953)
19 листопада 1945 року. Радянський композитор з’явився на світ у селі Сонцівка на Донеччині. Ім’я видатного вихідця з цього краю 2012 року присвоїли Донецькому аеропорту. До журналу композитор потрапив завдяки успіху своєї П’ятої симфонії. 9 листопада 1945-го, напередодні виходу того номеру, вперше у США цей твір виконав Бостонський симфонічний окрестр.
Андрій Жданов (1896–1948)
9 грудня 1946 року. Один з керівників СРСР сталінських часів. Рідне місто Жданова, Маріуполь, понад 40 років носило його ім’я. У післявоєнному Політбюро відповідав за два вкрай важливих напрямки — ідеологію та зовнішню політику. За спиною Жданова легко вгадати силует Сталіна. На Заході багато хто вважав його ймовірним наступником генсека. Але не судилося — Жданов помер раніше.
Андрій Вишинський (1883–1954)
29 вересня 1947 року. Прокурор СРСР, дипломат. Етнічний поляк з Одеси, випускник Київського університету. Сьогодні Вишинського згадують переважно як співорганізатора сталінських репресій. Проте Time згадує його як заступника міністра закордонних справ СРСР, що представляє країну в ООН.
Зельман Ваксман (1888–1973)
7 листопада 1949 року. Американський біохімік. Походив з містечка Нова Прилука Вінницької області, вчився в одеській гімназії. У молодому віці переїхав до США. Світову славу досліднику принесло відкриття стрептоміцину — першого ефективного антибіотика для лікування туберкульозу. Щоправда, саме відкриття зробив його аспірант Альберт Шац, але методику його пошуку розробив саме Ваксман. Останньому й дісталася левова частка слави — зокрема Нобелівська премія з фізіології та медицини 1952 року.
Яків Малик (1906–1980)
21 серпня 1950 року. Радянський дипломат. Уродженець села Островерхівка на Харківщині. Отримав диплом Харківського інституту народного господарства. На момент появи на обкладинці Time — постійний представник СРСР при ООН.
Родіон Малиновський (1898–1967)
30 травня 1960 року. Радянський воєначальник з Одеси. Іноді Малиновського помилково називають етнічним караїмом, проте насправді він українець. 1960 року, на момент виходу номеру Time, маршал очолював Міністерство оборони СРСР. Звичайно, американцям було цікаво, хто очолює армію ймовірного супротивника.
Павло Попович (1930–2009)
24 серпня 1962 року. Космонавт, який став першим українцем у космосі, народився в Узині на Київщині. На обкладинці журналу він зображений поруч з росіянином Андріяном Ніколаєвим — вони літали разом.
Леонід Брежнєв (1906–1982)
21 лютого 1964 року. Генсек та найвідоміший уродженець Дніпродзержинська (нині Кам’янське). На портреті Брежнєв ще молодий та енергійний. Він поки не очолює державу, а лише обіймає посаду голови Президії Верховної Ради СРСР — тому на обкладинці підписаний як «радянський президент». Брежнєв — рекордсмен серед вихідців з України за кількістю обкладинок.
23 жовтня 1964 року. Минуло 8 місяців, Микиту Хрущова відсторонили від керування країною. Замість нього партію і країну очолив Леонід Брежнєв, а уряд — Олексій Косигін. На обкладинці вони зображені поруч із ще двома лідерами — американським Ліндоном Джонсоном та британським Гарольдом Вільсоном.
13 червня 1969 року. Тема номеру: масштабний комуністичний саміт у Москві та розкол у колись єдиному «соцтаборі». Окрім Брежнєва на обкладинці — Броз Тіто, Ніколае Чаушеску, Фідель Кастро та Мао Цзедун.
4 травня 1970 року. На обкладинці Брежнєв у зеніті слави та могутності. Це не все — протягом 1970-х радянський лідер потрапив на обкладинку шість разів.
Овсій Ліберман (1897–1981)
12 лютого 1965 року. Радянський економіст, що народився у Славуті на Поділлі. Навчався у Києві, працював та помер у Харкові. 1965-го радянська влада вирішила реформувати економіку, зробити її гнучкою та децентралізованою. У СРСР реформу називали Косигінською за прізвищем голови уряду, а на Заході — реформою Лібермана. Спроба була красивою, але невдалою — з часом реформу згорнули, зокрема під впливом консерваторів у владі.
Леві Ешкол (1895–1969)
9 червня 1967 року. Третій прем’єр-міністр Ізраїлю походить з містечка Оратів на Вінниччині. У новоствореній державі Ешкол був головою низки міністерств, а 1963-го очолив весь уряд. З Ешколом на посаді Ізраїль переміг у Шестиденній війні. Під час її завершальної фази й вийшов Time з прем’єром.
Сергій Горшков (1910–1988)
23 лютого 1968 року. Радянський адмірал з Кам’янець-Подільського. Командував військово-морським флотом СРСР майже 30 років — з 1956-го по 1985-й. Радянський Союз порушив військову гегемонію США у Світовому океані — такою є тема головної статті номеру Time з адміралом на обкладинці. Чималу роль у цьому, на думку автора, зіграв саме Горшков.
Голда Меїр (1898–1978)
19 вересня 1969 року. Жінка №1 в історії Ізраїля. Народилася в Києві, про місто пам’ятала тільки погане — жахи єврейського погрому. Стала прем’єр-міністеркою після смерті вже згаданого Ешкола. «Єдиний чоловік в уряді», — казали про неї. Чи не найбільше запам’ятався її наказ розшукати по світу та знищити терористів, що вбили ізраїльтян на Олімпіаді 1972 року в Мюнхені. Наказ виконали.
Читайте далі про участь українців у Другій світовій у складі різних армій.
На обкладинці: Лев Троцький / Time (January 25, 1937); Семен Тимошенко / Time (July 27, 1942) / BORIS ARTZYBASHEFF; Леонід Брежнєв/ Time (February 21, 1964) / BORIS ARTZYBASHEFF
Автор: Едуард Андрющенко