«Марш Люфтваффе» чи «Гімн ІРА»? Справжня історія знаменитої пісні
У 1929-му двоє юних мешканців французької Бретані, Жан-Бернар та Жан-Марі Пріма, збирали яблука на сидр. І в процесі написали «Пісню про сидр», вона ж «Пий сидр, Лау!» (Son Ar Chistr / Ev chistr ‘ta Laou!) бретонською мовою (кельтська мова, поширена у регіоні Бретань). Текст – простенький, про любов до напою та дівчат, а також ревнощі з боку дружини. Напевно брати не здогадувалися, що з часом їхній твір називатимуть старовинною народною піснею, а ще навигадують про неї такого…
Насамперед – що нібито німецька версія пісні під назвою Was Wollen Wir Trinken («Що ми будемо пити») була «гімном» військово-повітряних сил Третього Райху (Люфтваффе). Це повна маячня. До речі, гімнів родів військ не існує в принципі, а «Люфтваффе СС» (саме так часто стверджують у підписах до треку) – така ж нісенітниця, як «ОСББ ФСБ». Що характерно, вигадка про використання пісні у нацистській Німеччині поширена тільки у країнах колишнього СРСР. Як саме вона виникла і як завірусилася, незрозуміло. Ймовірно, зіграло свою роль те, що німецька мова в багатьох автоматично асоціюється з нацизмом.
Звісно, в такій історії не могло обійтися без фейків російських «борців з фашизмом». Українські діти нещодавно заспівали пісню на цю ж мелодію з українським текстом. Ось як відреагували ватні пабліки:
Так само «Пісня про сидр» не має жодного стосунку до Ірландської республіканської армії – її періодично позначають як «Гімн ІРА».
Насправді у перші десятиліття після появи «Пісня про сидр» стала популярною серед бретонців. Було записано кілька кавер-версій. У 1970-му її заспівав бретонський фолк-музикант Алан Стівелл, після чого вона поширилася Європою.
Нідерландський гурт Bots у 1976-му записав версію нідерландською, а 4 роки потому – німецькою (Sieben Tage lang).
Тим часом по інший бік Залізної завіси, у НДР, свій кавер (Was wollen wir trinken) зробив колектив Oktoberklub. У всіх випадках текст відрізнявся від бретонського. Голандці співають про п’янку (але не конкретно про сидр). А у східних німців перші рядки про алкоголь, а далі про боротьбу за комунізм, там навіть згадуються Красна площа та чілійський комуніст Луїс Корвалан.
І ось обидва ці треки, не розбираючи, підписують як «Гімн Люфтваффе СС». Як і більш пізні кавер-версії.
Протягом останніх 40 років з’явилися десятки (якщо не сотні) пісень різними мовами з різним змістом та одну й ту саму мелодію. Українською, наприклад, гурт «Телері» співає «А як ти підеш на війну».
Німці зі Scooter під час створення танцювального хіта How Much Is the Fish? надихалися піснею голандців з Bots.
Простенький мотив підходить Son Ar Chistr підходить і для співу в пабі, і для танцполу, і для рок-фрестивалю, і для стадіону (його співають ультрас деяких європейських клубів), і для патетичного твору про боротьбу. Очевидно, в цьому і є секрет його популярності.