1990 рік, Київ, остання страта жінки в історії СРСР

Світлана Діденко / Іван Сіяк

30 років тому в Лук'янівському СІЗО Києва було розстріляно посудомийницю Тамару Іванютину. Прочитайте про її злочини і погодьтеся з вироком.

17 і 18 березня 1987 року до лікарні потрапили три шестикласника, чотири вчителі, логопед, медсестра, бібліотекар, водій, завідувач їдальні школи №16 Подільського району Києва і технік, який лагодив там холодильник. Всі вони скаржилися на слабкість і сильний біль в суглобах. Початковою версією була епідемія грипу, викликана невідомим штамом. Лікарі звернулися в міліцію, коли хворі почали лисіти. До початку травня двоє дорослих і двоє дітей помруть.

З’ясувалося, що напередодні захворювання все жертви залишилися в школі після закінчення навчального дня. Дорослі чекали аванс. Шестикласники допомагали носити нові стільці. В їдальні їх нагодували залишками обіду: гречаним супом і смаженої курячою печінкою.

Стали розбиратися, хто контролює приготування їжі. Ніхто. Дієтсестра Наталія Кухаренко померла за два тижні до подій. Діагноз – серцево-судинна недостатність.

«Дивно якось німіють руки, а ноги не можу зігріти. Вони теж німіють. Біль в суглобах такий, що вночі спати не можу…» – говорила вона колезі перед смертю.

Тіло Кухаренко ексгумували. В останках виявили залишки токсичного металу талія. Опитування вчителів довело, що наприкінці 1986 року зі схожими симптомами хворіли двоє школярів, учитель хімії і парторг. Діти одужали, хімік втратив волосся, парторг померла.

Марія Сидорчук і Василь Юрченко зі шкільної їдальні потрапили в реанімацію і за кілька днів померли. Скріншот з програми «Слідство вели... з Леонідом Каневським» / НТВ
Дієтсестра Наталія Кухаренко (зліва). Скріншот з програми «Слідство вели ... з Леонідом Каневським» / НТВ

Слід взято

Обшук в їдальні нічого не дав, але всі працівники опинилися під підозрою. Один з оперативників зустрівся з чоловіком шкільної посудомийниці Тамари Іванютиної. Той якраз був на лікарняному. Олег Іванютин поскаржився міліціонеру на біль в ногах і облисіння. Розповів, що недавно майже одночасно померли його батьки, залишивши подружжю приватний будинок з ділянкою.

«На похоронах батька стало погано матері. Тамара принесла валокордин і воду. Випивши ліки, мати захиталася, її відразу знудило. За два дні вона померла», – так оперативник переказав слідчому слова чоловіка Іванютиної.

Під час обшуку в будинку Іванютиних з висувної скриньки швейної машинки «Зінгер» експерт вилучив пляшечку для змащування. Аналіз довів, що в ньому був розчин Клерічі на основі талію. Рідину використовують геологи для визначення щільності мінералів.

Киевская специализированная школа №16
Київська школа №16, де працювала Тамара Іванютина. Фото: Google Maps

Квартирне питання

Тамара Іванютина влаштувалася працювати в школі у вересні 1986 року. Оскільки мала судимість за спекуляцію, пред’явила підроблену трудову книжку. Жінка мріяла розбагатіти і купити чорну «Волгу». Першого чоловіка отруїла заради квартири. Батьків другого – заради ділянки, де стала розводити свиней.

Іванютина відгодовувала тварин відходами з їдальні і вбивала всіх, хто їй заважав. Парторга і дієтсестру, оскільки ті контролювали списання продуктів. Учнів, щоби викликати недовіру до шкільних обідів і забирати побільше відходів.

17 березня 1987 року Іванютина підлила талій в тарілку завідувача їдальні. Суп охолов, і чоловік вилив його назад в казан, з якого потім нагодували 13 осіб. Четверо цього не пережили.

Тамара Іванютина. Скріншот з програми «Слідство вели... з Леонідом Каневським» / НТВ

Зі спогадів слідчого Піддубного

«Найжахливіше те, що злочинці залишалися безкарними протягом дуже тривалого часу. Повіривши в свою винятковість, вони звикли мстиво розправлятися з тими, хто ставав на їхньому шляху, додавши кілька крапель рідини Клерічі в їжу або в склянку з водопровідною водою».

Сімейний бізнес

Міліція знайшла лаборантку геологорозвідувальної експедиції, яка майже 10 років давала розчин талію знайомому подружжю Масленко, щоби труїти гризунів. У них були дочки – Ніна і Тамара (після другого заміжжя стала Іванютина). Обидві поховали чоловіків і стали власницями квартир.

Вже під час слідства над Тамарою Іванютиною її батьки пригостили оладками сусідку з великою пенсією. Та щось запідозрила і згодувала частування кішці, а після болісної смерті тварини подзвонила в міліцію.

З’ясувалося, що труїти тих, хто ставав на їхньому шляху, Тамару і Ніну навчили батьки. Серед їхніх жертв були сусід по комунальній квартирі, який дивився телевізор на великій гучності, і родичка, яка зробила зауваження за калюжу в туалеті.

Слідчі змогли довести, що династія Масленко-Іванютиних відповідальна за 40 отруєнь, з них 13 смертельних. 9 вбивств і 20 замахів зробила Тамара. Психіатрична експертиза визнала всіх їх осудними.

Лукьяновский СИЗО
Лук’янівський СІЗО в Києві. За часів СРСР тут виконували смертні вироки. Фото: Artemka / CC BY-SA 4.0

Психічно здорова

Зала засідань Київського міського суду протягом всього процесу була забита. Приходили знайомі сім’ї Масленко, друзі їхніх жертв, вчителі та батьки учнів школи №16, журналісти. Біля входу щодня юрмилися люди, які не потрапили всередину.

Суд призначив 79-річному голові сімейства 13 років ув’язнення, його 77-річній дружині – 10, доньці Ніні – 15. В залі мало не почався бунт, глядачі вимагали смертного вироку.

Тамару суд засудив до розстрілу. Коли Іванютиній надали останнє слово, вона відмовилася визнати провину і просити вибачення у родичів жертв. «У мене не те виховання», – сказала серійна вбивця.

Іванютину розстріляли в Лук’янівському СІЗО Києва наприкінці 1990 року (спочатку ми, як і всі, вважали, що у 1987-му, але архівні документи дозволили це уточнити). Це був третій і останній розстріл жінки за вироком суду в післявоєнній історії СРСР. Перед серійною вбивцею були страчені нацистський кат Антоніна Макарова і розкрадачка державного майна Берта Бородкіна.

Антонина Макаровна Макарова (Гинзбург)
Антоніна Макарова (Гінзбург) на прізвисько «Тонька-кулеметниця». Під час Другої світової війни за вказівкою німецької влади і російських колаборантів розстріляла понад 1500 осіб. Заарештована в 1978 році, страчена в 1979-му. Джерело: kulturologia.ru
Берта Бородкина
Берта Бородкіна, керівник тресту ресторанів та їдалень в Геленджику. Розстріляна за масштабні розкрадання у 1983-му. Скріншот з програми «Радянська мафія. Залізна Белла» / ТВЦ

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter