Наливай і володарюй: 8 жінок, які споювали Америку

Сухий закон породив в США кримінальний бізнес з доставки та виробництва алкоголю. Вище за всіх на ньому піднялися італійські мафіозі. Серед відомих бутлегерів були і жінки.

Запроваджений в США в 1920 році Сухий закон породив рух підпільних постачальників спиртного. Їх називали бутлегерами (від слів «boot» – черевик і «leg» – нога), оскільки фляги спочатку ховали в халявах чобіт. Згодом способи доставки вдосконалювалися: пляшки алкоголю перевозили в муляжах Біблій, зашивали в свинячі туші, маскували під фруктові компоти, ховали під днища човнів.

В кожному штаті була своя специфіка нелегального бізнесу. В Детройт спиртне з Канади переправляли взимку караванами машин, які їхали замерзлими річками. Водії не зачиняли дверцята, щоби вискочити в разі провалу криги. Бідніші контрабандисти їхали на ковзанах, тягнучи за собою санчата з товаром. В Монтані і західних штатах процвітало самогоноваріння. Безкраї малолюдні поля були засіяні пшеницею, що ускладнювало стеження і полегшувало виробництво. Жителі Аппалачів ночами гнали муншайн (з англ. – «місячне сяйво»). На південь завозили морем ром з Багамських островів, де плантації цукрової тростини забезпечували дешеве виробництво.

Ці напої не відрізнялися високою якістю. Щоби надати самогону кольору віскі, в нього додавали яблуневі бруски або йод. Джин готували з низькосортного спирту з додаванням ялівцевого масла.

У нелегальному бізнесі активно брали участь жінки. По-перше, в багатьох штатах чоловіки-поліцейські не мали права їх обшукувати. По-друге, під пишними спідницями і широкими пальто можна було приховати фляги, прив’язані на грудях, стегнах і животі. По-третє, спіймані бутлегерші часто отримували легке покарання: місяць у в’язниці, $200 штрафу або два роки відвідувань недільної церковної служби.

Не дивно, що самогонниць і контрабандисток було дуже багато. Деякі з них прославилися.

1. Довгожителька бізнесу

Меггі Бейлі, Кентуккі. Гнала і продавала самогон з 17 років до самої смерті в 101 рік. Сива, в кольоровому фартусі, вона вправно морочила голову федеральній владі. Жила дуже скромно. Не продавала затятим алкоголікам. Малозабезпеченим давала самогон в кредит, щоб ті могли заробити на перепродажах. Часто приносила їжу в бідні родини і оплачувала навчання їхніх дітей.

Доброчинна діяльність Бейлі так впливала на присяжних, що за вісім десятків років в цьому бізнесі вона відсиділа лише 18 місяців.

2. Багама-мама

Гертруда Ліфго, вона ж Грейс Ліфго, вона ж Клео. Десята дитина англійського батька і шотландської матері, стенографістка за професією. Була схожа на Клеопатру, представлялася то циганкою, то іспанкою, то росіянкою. Налагодила постачання дешевого рому в США через Багами. Тримала офіс на островах Насау і особисто стояла на капітанських містках суден з вантажем алкоголю.

3. Мільйонерша

Марі Вейт. Височенна дама, яка прибрала до рук бізнес після загибелі чоловіка від рук конкурентів. Конвоєм з чотирьох кораблів доставляла спиртне з Гавани в Кі-Вест. Там його перевантажували на 15 швидкісних катерів, здатних відірватися від суден берегової охорони, і розвозити по іншим портам Флориди. За рік Марі заробила на контрабанді $1 мільйон.

4. Королева самогонників

Дженні Хусто, уроджена Вінценза ДіГілормо. Народилася в Медісоні, штат Вісконсін, в сім’ї злочинців. Симпатична і життєрадісна власниця найпопулярнішого бару міста, облаштованого в її власному будинку. Кілька разів була заарештована. Постійні клієнти, серед яких було багато студентів Університету Вісконсіна, зустрічали бутлегершу на свободі з квітами і оваціями. Вийшла заміж за гравця команди з американського футболу «Чиказькі ведмеді» Артура Брамхалла і після скасування Сухого закону відкрила легальний клуб Justo’s.

5. Пташка

Серед відомих американських бутлегерш є одна афроамериканка – Берді Браун. Вона вирощувала курчат, пшеницю і овес, представлялася нещасною вдовицею. Жила в акуратній садибі з кішкою, а ночами варила найкращий в штаті Монтана самогон. Одного разу Берті помилилася, самогонний апарат вибухнув. Померла від опіків за кілька місяців до зняття заборони на продаж алкоголю.

6. Леді з льодовика

Жозефіна Доуді була дружиною рейнджера Національного парку льодовиків Глeйшер в Монтані. Мешкала у віддаленій дерев’яній хатині на березі річки. Разом з чоловіком займалася браконьєрством і бутлегерством. Найкращими її клієнтами були залізничники, які розробили свій шифр: скільки гудків дає проїжджаючий поїзд, стільки галонів треба переправити в домовлену точку.

7. Місячна Марія

Емігрантка з Польщі Мері Вазеньяк продавала муншайн – самогон власного виробництва – просто у себе вдома. Один з покупців, напившись, впав в болото і помер. Мері стала першою жінкою, заарештованою в Іллінойсі за продаж самогону.

8. Сімейний алко-тюнинг

Віллі Картер Шарп працювала в окрузі Франклін, Вірджинія. В 26 років вона створила підприємство з доставки алкоголю через кордони штатів і з 1926 по 1931 рік переправила більше 220 000 галонів. Її чоловік займався переробкою автомобілів, встановлюючи на «Форди» потужні двигуни з «Кадилаків». Такі тачки вважалися крутими бутлегерскими машинами, на них проходили перші гонки на виживання – з поліцією на хвості і стріляниною по шинах. Віллі заарештовували десятки разів. В суді вона виблискувала діамантовими імплантами на зубах.

• Сухий закон набув чинності 16 січня 1920 року з прийняттям 18-ї поправки до конституції США. Ініціаторами закону були протестанти з правлячих партій Конгресу і товариство непитущих. Аргументи – здоров’я нації, вигоди експорту пшениці, розвиток автопрому і індустріалізація, що вимагають тверезих водіїв і заводських працівників.
• З 1920 по 1930 роки більше 34 тисяч американців померли від фальсифікованого алкоголю. У перестрілках вбито 2 000 гангстерів і 500 федеральних агентів.
• Заборона діяла до 1933 року на всій території США, поки нова поправка до конституції не надала штатам право самим регулювати виробництво алкоголю.
• В наш час Сухий закон діє в 2/3 округів Алабами, в половині округів Міссісіпі, майже в 1/3 техаських округів і в 83 населених пунктах Аляски.
• Виробництво алкоголю для продажу без ліцензії і сплати зборів переслідується в США за законом. За самогонниками стежать оперативники Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин.