Першою жінкою, злочин якої намагалися виправдати передменструальним синдромом, стала киянка Марія Тарновська.

100 років тому у Венеції Тарновську судили за вбивство коханця, графа Комаровського. Наклади швейцарської Le Matin, The New York Times, «Русского слова» з розповідями про цю справу розліталися, як гарячі пиріжки. Щоб особисто слідкувати за процесом, квитки в суд купували знаменитості, серед яких був імпресіоніст Едгар Дега.

Maria Tarnovskaya
Марія Тарновська під час суду у Венеції. Журнал L`Illustration, 26 березня 1910 року

Марія шукає щастя, а приносить біду

Блакитноока з тіціанівським волоссям, Марія О’Рурк належала до династії ірландських графів на російській службі. У 17 років вона таємно обвінчалася з кращим з київських наречених – багатієм Василем Тарновським. Нащадки польського гетьмана та засновника Тернополя, вони щедро підтримували мистецтво. В їхній садибі Качанівка працювали Гоголь, Глінка, Шевченко, Рєпін.

Молодята купалися в розкошах: їли змочену в ефірі полуницю, пили абсент, кололи морфій позолоченими шприцами. Невдовзі марнотратство підірвало фінанси Тарновських, і Качанівку довелося продати. Василь почав пити, а Марія закохала в себе його молодшого брата. Юнак повісився.

Kachanovka
Кабінет-музей В. В. Тарновського-молодшого. Господар з шаблею Мазепи в руках. Фото: Wikipedia
Kachanovka
Головний фасад палацу Качанівської садиби. Фото: Тарновський М.В. Качанівка. – Столиця і садиба, 1915 р., № 40-41, с. 4-12. / pslava.info
Kachanovka
Прислуга на тлі оранжереї в Качанівці. Фото: Тарновський М.В. Качанівка. – Столиця і садиба, 1915 р., № 40-41, с. 4-12. / pslava.info

Тарновська швидко змінювала багатих коханців. В 1904 році одного з них поранив чоловік, в 1905-му інший застрелився сам. Під час шлюборозлучного процесу в графиню закохався її адвокат. Москвич Донат Прилуков залишив трьох дітей і вкрав довірені клієнтами 80 тисяч рублів. Коханці втекли в Алжир, а звідти до Європи.

Як овдовіти, не виходячи заміж

Тарновська закохувала в себе заможних чоловіків, на їхні гроші втікачі і жили. Черговою жертвою став граф Павло Комаровський. Вдівець застрахував себе на півмільйона франків з виплатою на користь Марії, щоби та погодилася стати його дружиною.

Комаровський познайомив наречену з 23-річним клерком Миколою Наумовим. Тарновська легко звабила хлопця і переконала його в тому, що граф її смертельно образив. 4 вересня 1907 року Наумов прибув до Венеції, де відпочивав Павло Комаровський, і вистрілив в нього чотири рази. Граф помер за кілька днів, але не раніше, ніж докладно розповів про своє життя італійському слідчому.

Тарновська і Прилуков були заарештовані у Відні під час спроби отримати гроші за страховим полісом Комаровського.

was_pms-ubiystvo_05
Марія Тарновська і Павло Комаровський. Фото з книги «Marie Tarnowska» Енні Віванті, 1915 рік
Donat Prilukov and Nikolai Naumov
Донат Прилуков і Микола Наумов. Фото: Wiener Bilder / starosti.ru
Attempt on Komarovsky
Замах на графа Комаровського. Ілюстрація: Wiener Bilder / starosti.ru

Діагноз – невідома жіноча хвороба

На суді Тарновська заявила: «Коли я спокійна, мене називають цинічною; якби я плакала і втрачала самовладання, мої сльози назвали би крокодилячими. Ніхто не підозрює, що я переживаю. Хіба я справді авантюристка, злочинниця, вбивця, якою мене зображують?» Втім, свідчення Наумова були викривальними.

Єдиним з 22 експертів, хто виступив на захист Марії, був італійський гінеколог, професор Боссі. Він заявив, що причиною злочинної поведінки графині стала «невідома жіноча хвороба», тому її треба лікувати, а не судити. Заява професора викликала глузування колег. Всі вважали, що Боссі підпав під гіпнотичний вплив підсудної.

«Надзвичайно висока на зріст, худорлява, елегантно вбрана, з благородними рисами обличчя і виблискуючими життям очима, завжди усміхнена, кокетлива, винахідлива і балакуча навіть в тяжкі хвилини. Чоловік був її рабом, як і все оточення. Сама вона була рабою пристрасті до розкоші…» – писала віденська газета про Тарновську.

Tarnovskaya Court Trial
«Огонек» з репортажем про «процес століття» над Тарновською. Фото: Г. Кірдецов / архів журналу «Огонек»
Tarnovskaya Court Trial
The New York Times, 3 квітня 1910 року: «"Чаклунка" зачарувала всіх на слуханні справи про вбивство»

Гормональне правосуддя

Тарновську засудили до восьми років каторги. Після звільнення вона поїхала до Південної Америки, де доживала віку.

В 1931-му році медицина вперше визначила як «передменструальну напруженість» той хворобливий стан, який професор Боссі спостерігав у Тарновської. Ще через 10 років ПМС назвали хворобою, а на початку 1980-х в Британії відбулися перші гучні «гормональні процеси».

Так, за вбивство напарниці судили буфетницю Сенді Креддок. Поки тривало слідство, охоронці помітили, що кожні 29 днів Креддок різала собі вени або конфліктувала з іншими ув’язненими. Беручи до уваги сильний вплив ПМС на Сенді, звинувачення пом’якшили до «вбивства з необережності».

Сьогодні в судах західних країн жінки регулярно намагаються подавати передменструальний синдром як пом’якшувальну обставину. Юристи не виключають, що в майбутньому на «гормональний захист» зможуть розраховувати і чоловіки з порушеннями ендокринної системи.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter