1990 рік, Київ, остання страта жінки в історії СРСР
30 років тому в Лук'янівському СІЗО Києва було розстріляно посудомийницю Тамару Іванютину. Прочитайте про її злочини і погодьтеся з вироком.
17 і 18 березня 1987 року до лікарні потрапили три шестикласника, чотири вчителі, логопед, медсестра, бібліотекар, водій, завідувач їдальні школи №16 Подільського району Києва і технік, який лагодив там холодильник. Всі вони скаржилися на слабкість і сильний біль в суглобах. Початковою версією була епідемія грипу, викликана невідомим штамом. Лікарі звернулися в міліцію, коли хворі почали лисіти. До початку травня двоє дорослих і двоє дітей помруть.
З’ясувалося, що напередодні захворювання все жертви залишилися в школі після закінчення навчального дня. Дорослі чекали аванс. Шестикласники допомагали носити нові стільці. В їдальні їх нагодували залишками обіду: гречаним супом і смаженої курячою печінкою.
Стали розбиратися, хто контролює приготування їжі. Ніхто. Дієтсестра Наталія Кухаренко померла за два тижні до подій. Діагноз – серцево-судинна недостатність.
«Дивно якось німіють руки, а ноги не можу зігріти. Вони теж німіють. Біль в суглобах такий, що вночі спати не можу…» – говорила вона колезі перед смертю.
Тіло Кухаренко ексгумували. В останках виявили залишки токсичного металу талія. Опитування вчителів довело, що наприкінці 1986 року зі схожими симптомами хворіли двоє школярів, учитель хімії і парторг. Діти одужали, хімік втратив волосся, парторг померла.
Слід взято
Обшук в їдальні нічого не дав, але всі працівники опинилися під підозрою. Один з оперативників зустрівся з чоловіком шкільної посудомийниці Тамари Іванютиної. Той якраз був на лікарняному. Олег Іванютин поскаржився міліціонеру на біль в ногах і облисіння. Розповів, що недавно майже одночасно померли його батьки, залишивши подружжю приватний будинок з ділянкою.
«На похоронах батька стало погано матері. Тамара принесла валокордин і воду. Випивши ліки, мати захиталася, її відразу знудило. За два дні вона померла», – так оперативник переказав слідчому слова чоловіка Іванютиної.
Під час обшуку в будинку Іванютиних з висувної скриньки швейної машинки «Зінгер» експерт вилучив пляшечку для змащування. Аналіз довів, що в ньому був розчин Клерічі на основі талію. Рідину використовують геологи для визначення щільності мінералів.
Квартирне питання
Тамара Іванютина влаштувалася працювати в школі у вересні 1986 року. Оскільки мала судимість за спекуляцію, пред’явила підроблену трудову книжку. Жінка мріяла розбагатіти і купити чорну «Волгу». Першого чоловіка отруїла заради квартири. Батьків другого – заради ділянки, де стала розводити свиней.
Іванютина відгодовувала тварин відходами з їдальні і вбивала всіх, хто їй заважав. Парторга і дієтсестру, оскільки ті контролювали списання продуктів. Учнів, щоби викликати недовіру до шкільних обідів і забирати побільше відходів.
17 березня 1987 року Іванютина підлила талій в тарілку завідувача їдальні. Суп охолов, і чоловік вилив його назад в казан, з якого потім нагодували 13 осіб. Четверо цього не пережили.
Зі спогадів слідчого Піддубного
«Найжахливіше те, що злочинці залишалися безкарними протягом дуже тривалого часу. Повіривши в свою винятковість, вони звикли мстиво розправлятися з тими, хто ставав на їхньому шляху, додавши кілька крапель рідини Клерічі в їжу або в склянку з водопровідною водою».
Сімейний бізнес
Міліція знайшла лаборантку геологорозвідувальної експедиції, яка майже 10 років давала розчин талію знайомому подружжю Масленко, щоби труїти гризунів. У них були дочки – Ніна і Тамара (після другого заміжжя стала Іванютина). Обидві поховали чоловіків і стали власницями квартир.
Вже під час слідства над Тамарою Іванютиною її батьки пригостили оладками сусідку з великою пенсією. Та щось запідозрила і згодувала частування кішці, а після болісної смерті тварини подзвонила в міліцію.
З’ясувалося, що труїти тих, хто ставав на їхньому шляху, Тамару і Ніну навчили батьки. Серед їхніх жертв були сусід по комунальній квартирі, який дивився телевізор на великій гучності, і родичка, яка зробила зауваження за калюжу в туалеті.
Слідчі змогли довести, що династія Масленко-Іванютиних відповідальна за 40 отруєнь, з них 13 смертельних. 9 вбивств і 20 замахів зробила Тамара. Психіатрична експертиза визнала всіх їх осудними.
Психічно здорова
Зала засідань Київського міського суду протягом всього процесу була забита. Приходили знайомі сім’ї Масленко, друзі їхніх жертв, вчителі та батьки учнів школи №16, журналісти. Біля входу щодня юрмилися люди, які не потрапили всередину.
Суд призначив 79-річному голові сімейства 13 років ув’язнення, його 77-річній дружині – 10, доньці Ніні – 15. В залі мало не почався бунт, глядачі вимагали смертного вироку.
Тамару суд засудив до розстрілу. Коли Іванютиній надали останнє слово, вона відмовилася визнати провину і просити вибачення у родичів жертв. «У мене не те виховання», – сказала серійна вбивця.
Іванютину розстріляли в Лук’янівському СІЗО Києва наприкінці 1990 року (спочатку ми, як і всі, вважали, що у 1987-му, але архівні документи дозволили це уточнити). Це був третій і останній розстріл жінки за вироком суду в післявоєнній історії СРСР. Перед серійною вбивцею були страчені нацистський кат Антоніна Макарова і розкрадачка державного майна Берта Бородкіна.
