Найяскравіші моменти президентських теледебатів у США

Дебати кандидатів у президенти — не обов'язкова, але традиційна частина передвиборчої кампанії в США. На американські дебати заведено рівнятися, вони задають іншим державам формати та межі дозволеного. WAS пропонує згадати легендарні дебати кандидатів і епізоди, які стали частиною американського політичного фольклору.

1. Кеннеді проти Ніксона, 1960 рік

До 1960 року дебати кандидатів у президенти США не показували по телебаченню. Це зіграло злий жарт з досвідченим політиком, республіканцем Річардом Ніксоном. Він програвав демократу Джону Кеннеді в імпозантності, відмовився від гриму і не вмів поводитися перед камерами. Тому в студії Ніксон потів, зиркав на всі боки й смикав плечима.

Президентом став Кеннеді. Після виборів журналісти жартували, що його обрали телеглядачі, а за республіканця голосували радіослухачі. Твердження суперечливе. Однак відтоді кандидати засвоїли, що в телевізійну епоху зовнішній вигляд важливий не менше, ніж інтелект і політична програма.

2. Картер проти Форда, 1976 рік

Вбивство Кеннеді, Вотергейтський скандал, В’єтнамська війна, ядерна загроза. Американським політикам довго було не до дебатів. Наступного разу кандидати разом вийшли до камер тільки через 16 років після зустрічі Ніксона з Кеннеді.

Кандидат від демократів Джиммі Картер йшов на вибори в образі реформатора, не пов’язаного зі старими елітами. Його противником був представник цих самих еліт, республіканець Джеральд Форд, який був президентом після відставки Ніксона.

Прикро для Форда, але управлінський досвід не дав йому переваг на дебатах. Більш того, коли зайшла розмова про зовнішню політику і протистояння наддержав, республіканець з дуру заявив, що Східна Європа не входить в зону радянського впливу, а Румунія, Польща та Югославія — абсолютно незалежні країни. Багато в чому саме це дивний прояв некомпетентності відібрав у Форда частину голосів.

3. Рейган проти всіх, 1980 і 1984 роки

Дебати перетворилися в шоу з появою на президентських перегонах республіканця Рональда Рейгана. Той відкинув холодну ввічливість, яка раніше була загальним правилом, і звертався до своїх суперників без церемоній. Мемом тих років стала фраза «There you go again» («Ну знов ти за своє»), якою Рейган фамільярно перекреслив довгий монолог Картера. Через чотири роки, під час дебатів з демократом Волтером Мондейлом, Рейган іронічно повторив свій знаменитий прийом.

Головною проблемою Рейгана на шляху до переобрання був вік. Президенту — 73 роки, противник на 17 років молодше. Преса акцентувала увагу на цій різниці, яку вважали козирем Мондейла. Однак на самому початку трансляції Рейган вибив цю карту з рук опонента. Він заявив, що хоче уникнути обговорення віку, «щоб не використовувати в політичних цілях юність і брак досвіду» Мондейла.

Всі в студії, включаючи кандидата від демократів, зареготали. Питання було знято.

4. Квейл проти Бенсена, 1988 рік

Дебати кандидатів у віце-президенти, які завжди супроводжують основні, зазвичай йшли досить тихо. Від других осіб не чекали акторської майстерності та гострої пікіровки. Зазвичай, в їхніх дискусіях переважала суха статистика. Першим винятком стали дебати 1988 року між республіканцем Деном Квейлом (йшов разом з Джорджем Бушем-старшим) і демократом Ллойдом Бенсеном (від Майкла Дукакіса).

41-річного Квейла звинувачували в недосвідченості. У відповідь він порівняв себе з Джоном Кеннеді, який став президентом в 43. На згадку Кеннеді 67-річний Бенсен відреагував дуже жорстко і зірвав оплески: «Я служив з Кеннеді, я знав Кеннеді, Кеннеді був моїм другом. Сенаторе, ви не Кеннеді!»

5. Буш проти Клінтона проти Перо, інцидент зі Стокдейлом, 1992 рік

Дебати 1992 вперше стали тристоронніми. Крім демократа Білла Клінтона і республіканця Джорджа Буша-старшого, в них брав участь популярний незалежний кандидат, мільярдер Росс Перо. Буш виглядав непереконливо. Коли йому поставити питання із залу, республіканець подивився на наручний годинник. Це було розцінено, як байдужість до інтересів пересічних виборців, і стало одним з ключових моментів трансляції.

Дебати віце-президентів цього разу виявилися навіть цікавіше. Проти республіканця Дена Квейла та демократа Ела Гора вийшов Джеймс Бонд Стокдейл із команди Росса Перо.

Морський льотчик, майбутній віце-адмірал, 8 років провів у в’єтнамському полоні та багаторазово піддавався тортурам. Бувши одним із вищих офіцерів у в’язниці «Ханой Хілтон», Стокдейл керував опором американських військовополонених. Щоб не дати використати себе у в’єтнамській телевізійній пропаганді, 1969 року Стокдейл зрізав частину свого скальпа шматком скла і розбив до невпізнання своє обличчя табуреткою. Після відставки, кавалер Медалі Пошани, вищої військової нагороди США, викладав грецьку філософію в Стенфордському університеті.

Свою промову на дебатах Стокдейл почав з риторичних запитань «Хто я? Чому я тут?». Це було сприйнято, як дивацтво. Надалі у Стокдейла почалися проблеми зі слуховим апаратом, він просив повторювати йому питання, виглядав розгубленим. Частина глядачів вирішила, що перед ними божевільний старий.

Всупереч вибуховому зростанню соцмереж, телевізійні дебати в США не втрачають популярності. 2016 року Дональд Трампа і Хілларі Клінтон поставили рекорд — їхню першу зустріч подивилися 84 мільйони глядачів. На другому місці в рейтингу — дебати Джиммі Картера і Рональда Рейгана з 80,6 мільйона глядачів. На третьому знову Клінтон і Трамп — їх треті дебати дивилися 71,6 мільйона американців.

На обкладинці: телевізійні дебати між Джоном Кеннеді та Річардом Ніксоном, 1960 рік. Фото: ASSOCIATED PRESS / East News

Популярне:

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter