

Є питання: навіщо «Анжеліці» потрібен гетьман Дорошенко?
Персонажами роману про боротьбу французької красуні за особисте щастя в 1959 році стали українці. Вони захопили Будапешт.
Справжні імена подружжя Голон – Сімона Шанже і Всеволод Голубінов. Романи про Анжеліку писала Сімона, чоловік допомагав їй у збиранні історичних матеріалів. Перша з 13-ти книг вийшла 1956 року. Загальний наклад серії становить 150 мільйонів примірників, виданих у 63 країнах світу.
Не можна бути французьким автором пригодницьких романів і уникнути впливу Олександра Дюма. Як і автор «Трьох мушкетерів», Анн і Серж Голон у своїх книгах побудували вигаданий сюжет, вплетений в історію Франції 17 століття. Сувора відповідність фактам не була їхньою метою. В романах з’являлися нові персонажі, а реальних людей наділяли не притаманним їм характерами.
Серж Голон недаремно пропадав у бібліотеках під час роботи над новою книгою. Сюжет про красуню-авантюристку вплетений у справжні події, побут і культура того часу виписані достовірно. Анжеліка не існувала, але Франція епохи Людовика XIV виглядала приблизно так.
Система дала збій в третій книзі «Анжеліка і король» 1959 року.

Петро Дорошенко – гетьман Правобережної України в 1665-1675 роках. Намагався захопити Лівобережжя і об’єднати країну під владою своєї династії. Уклав союз з Османською імперією проти Речі Посполитої. Війна і турецька окупація розорили Україну. Дорошенко зрікся булави і переїхав в Московське царство. Був воєводою, останні роки провів у маєтку під Москвою.
Бісові українці!
1666-1671 роки. Анжеліка користується успіхом при дворі, але її сімейне життя не клеїться. Чоловік відчуває, що король хоче зробити Анжеліку своєю коханкою. Маркіз Філіп дю Плессі-Бельєр не бажає на це погоджуватися, але не знає, як відмовити монарху. Він шукає і знаходить смерть в бою.
За кілька місяців при дворі з’являється князь Ференц I Ракоці – повалений правитель Угорщини. Його столицю, Будапешт, за наказом московського царя захопив український гетьман Петро Дорошенко. Ракоці втікає до Парижу, сподіваючись отримати від Людовика XIV допомогу для революції і звільнення батьківщини. Він втрачає розум від Анжеліки та стає її коханцем.
– Невже вам невідомо, що українці захопили Будапешт, столицю моєї країни?
Анжеліка зізналася, що не знала цього. І більше того, вона не має уявлення, хто такі українці.
– Напевно, я здаюся вам просто нерозумною. Але готова закластися на сто пістолів, що більшість французів знає про це ще менше, ніж я.
Ракоці сумно опустив голову.

Всі брешуть
Кількість невідповідностей в цій сюжетній лінії зашкалює.
1. Правителем Угорщини ніхто з династії Ракоці не був.
2. Незалежна Угорщина на момент дій роману не існувала вже півтора століття. Після битви при Могачі 1526 року велика частина королівства була окупована турками. В ході подальших воєн країну розділили на Османську Угорщину, Королівську Угорщину під владою австрійських Габсбургів і невелике князівство Трансільванія.
3. Чотири представники роду Ракоці були князями Трансільванії, але не Ференц I Ракоці, який фігурує в романі «Анжеліка і король». Його батько загинув в битві з турками, правити синові вони не дали.
4. Ференц I Ракоці планував повстання, але це було повстання угорських і хорватських аристократів проти імператора Леопольда I Габсбурга. Магнатів обурили умови мирного договору з Османською імперією, за яким вони втратили частину земель. Змовники шукали підтримки у короля Франції, але Людовик XIV проявив обережність. Турецький султан обіцяв заступництво, однак допомогу не надіслав. Спроба заколоту в 1670 році провалилася.
5. Фінансова допомога будь-якого короля, в тому числі французького, Ференцу Ракоці була не потрібна. Князь вважався одним з найбагатших магнатів Східної Європи. Іншим організаторам заколоту відрубали голови, а він відкупився за 300 тисяч талерів (8 тонн срібла) і кілька замків.

6. Будапешт на той час ще не існував. На правому березі Дунаю стояла захоплена турками Буда. Лише в 1849 році постійний міст з’єднає її з Пештом на лівому. Місто Будапешт офіційно утворилося в 1873-му.
7. Гетьман Дорошенко в 1670 році не міг служити Московському царству, оскільки був васалом турецького султана з титулом Бея українського санджака
.
8. Українці не могли напасти на місто в Західній Європі хоча би через значну відстань до нього. Навіть якби Османська імперія або Річ Посполита раптово пропустили їхнє військо через свою територію.
Кордон Московського царства в другій половині 17 століття проходив по Дніпру. У 1655 році росіяни спромоглися дістатися Львова і взяти польський Люблін, але не змогли там закріпитися. В Угорщину російська армія вперше зайшла в 1798-му, коли вона прямувала воювати з революційною Францією.


Що це було?
Навіщо Голонам знадобилася вся ця нісенітниця, підказує дата публікації роману – 1959 рік. Написаний він був трохи раніше, одразу після придушення Угорського повстання. У відповідь на вимоги багатопартійності, демократизації і виведення з країни радянських військ, в Будапешт перекинули 290 танків, 120 БТР-ів, 156 гармат. За різними даними, внаслідок боїв загинули від 3 до 50 тисяч угорців.
Вся Європа тоді співчувала Угорщини. Так мотиви угорської революції, боротьби із загарбниками з’явилися в романі «Анжеліка і король».
Очевидно, Петро Дорошенко став загарбником Будапешта з географічних міркувань. Московське царство було занадто далеко, зате Україна – це Карпати, а на іншій стороні Карпат – вже Угорщина. Залишалося звіритися в енциклопедії, хто був гетьманом в 1670 році.