Тест Чи зможете ви відповісти за середньовічний шмот?
Сприйняття кольорів з часом мінялося. Перевірте, наскільки добре ви орієнтуєтеся в поняттях про кольори і кольорах одягу 11–15 століть.
Тест укладено на основі праць французького історика Мішеля Пастуро «Символічна історія європейського Середньовіччя» і «Чорний. Історія кольору».
Європа, раннє Середньовіччя. Чим одяг заможного городянина відрізняється від одягу бідняка?
Середньовічні красильники не одразу змогли забезпечити стійкість кольору. Тогочасний одяг швидко вицвітав на сонці і блякнув після прання. Стійка фарба коштувала чималих грошей. Одяг, який довго зберігав колір, могли купити лише заможні люди.
Ви – середньовічний красильник. Поститеся, відвідуєте недільні служби. Як віра впливає на вашу роботу?
Змішати два кольори, щоб отримати третій – значить, порушити божествений порядок. Тому кожний колір отримували з одного певного матеріалу. Приміром, червоний – з винного каменю, синій – з листя красильної вайди.
11 століття, село у Франції. Ваші односельці – консервативні люди, а ви – єдиний рудий в окрузі. Що це для вас означає?
У середньовічній Європі рудий колір не шанують, вважаючи символом хитрості і обману. Латинське слово rufus (рудий) монахи використовують як лайку. Іуду прийнято зображати невисоким рудим чоловіком.
У 11 столітті церква оголошує війну яскравим кольорам. Червоний і зелений витісняють з гардеробів духовенства. Який ще одяг потрапляє в їхню немилість?
Виготовлення кольорового одягу коштує дорого. Для скорочення витрат церква бореться з яскравими кольорами. В немилості також смужка – ганебна для християн. Смугастий одяг носять повії, блазні, кати, незаконнонароджені. В 13 столітті папа Боніфацій VIII забороняє ченцям носити смугасті мантії.
12 століття. Ви вступаєте до чернечого ордену цистерціанців. Вам необхідна туніка білого кольору. Як будете знебарвлювати сукно?
У той час шерсть намагалися вибілювати, залишаючи надовго просто неба. Це не давало потрібного результату – сукно ставало сірим. В Середньовіччі отримати білосніжну тканину було практично неможливо. Ситуація змінилася лише в 18 столітті після винаходу хлору.
Початок 13 століття, лицарі втратили контроль над Єрусалимом, і папа Інокентій III організовує Четвертий хрестовий похід. Який колір, окрім червоного і чорного, використовують для зображення диявола на вітражах в храмах?
У 13 столітті протистояння християн і мусульман посилюється. Зелений вважається кольором ісламу. Християнська іконографія використовує його для зображення чортів і диявола.
Початок 14 століття. Ви вигадали собі лицарський герб: червоний лев з відкритою пащею. Червоної фарби під рукою немає, є рожева. Що робити?
У геральдиці використовували шість кольорів: білий, червоний, жовтий, синій, чорний, зелений. Кольори могли бути різних відтінків. Червоний замінювали рожевим і навіть помаранчевим. Головне – позначити основний колір, нюанси не мали значення.
14 століття, Європа з жахливими втратами пережила епідемію чуми. Закон проти розкоші забороняє одяг з червоної тканини. Який колір обирають купці, щоби підкреслити свій соціальний статус?
Після епідемії чуми траурний чорний стає дуже актуальним. Позбавлені червоного, венеційські купці щедро переплачують за чорну тканину нових привабливих відтінків. Чиновники і вчені підхоплюють моду. З кінця 14 століття колір перетворюється у символ діловитості. Чорний стає популярним навіть серед монархів.
15 століття, ви придворний поет. Вас оточує вельможне панство в чорному одязі. Ви хочете виділятися, але бути в тренді. Який колір виберете?
У 15 столітті у фарбувальній справі відбувається революція. За допомогою відвару з вільхи, різних протравлень і сульфату заліза отримують рівномірний сірий колір. Раніше сірий був кольором робітників, тепер його носять принци і поети. На противагу чорному, його вважають кольором надії і радості.
Пізнє Середньовіччя. Ви – німецька дівчина, яка зібралися заміж за красильника. У нього багато замовлень, є гроші. Але подруги дивляться на вас з подивом. Чому?
До 17 століття технологія давала збої. Майстри не завжди знали, який колір отримають, тому їх вважали брехунами. У красильника завжди були кольорові нігті, що виглядало дивно. Якщо він фарбував шкіру, то працював зі смердючими речовинами і сам також смердів.
