Тест Чи зможете ви відповісти за середньовічний шмот?
Сприйняття кольорів з часом мінялося. Перевірте, наскільки добре ви орієнтуєтеся в поняттях про кольори і кольорах одягу 11–15 століть.
Тест укладено на основі праць французького історика Мішеля Пастуро «Символічна історія європейського Середньовіччя» і «Чорний. Історія кольору».
Європа, раннє Середньовіччя. Чим одяг заможного городянина відрізняється від одягу бідняка?
<p>Середньовічні красильники не одразу змогли забезпечити стійкість кольору. Тогочасний одяг швидко вицвітав на сонці і блякнув після прання. Стійка фарба коштувала чималих грошей. Одяг, який довго зберігав колір, могли купити лише заможні люди.</p>
Ви – середньовічний красильник. Поститеся, відвідуєте недільні служби. Як віра впливає на вашу роботу?
<p>Змішати два кольори, щоб отримати третій – значить, порушити божествений порядок. Тому кожний колір отримували з одного певного матеріалу. Приміром, червоний – з винного каменю, синій – з листя красильної вайди.</p>
11 століття, село у Франції. Ваші односельці – консервативні люди, а ви – єдиний рудий в окрузі. Що це для вас означає?
<p>У середньовічній Європі рудий колір не шанують, вважаючи символом хитрості і обману. Латинське слово rufus (рудий) монахи використовують як лайку. Іуду прийнято зображати невисоким рудим чоловіком.</p>
У 11 столітті церква оголошує війну яскравим кольорам. Червоний і зелений витісняють з гардеробів духовенства. Який ще одяг потрапляє в їхню немилість?
<p>Виготовлення кольорового одягу коштує дорого. Для скорочення витрат церква бореться з яскравими кольорами. В немилості також смужка – ганебна для християн. Смугастий одяг носять повії, блазні, кати, незаконнонароджені. В 13 столітті папа Боніфацій VIII забороняє ченцям носити смугасті мантії.</p>
12 століття. Ви вступаєте до чернечого ордену цистерціанців. Вам необхідна туніка білого кольору. Як будете знебарвлювати сукно?
<p>У той час шерсть намагалися вибілювати, залишаючи надовго просто неба. Це не давало потрібного результату – сукно ставало сірим. В Середньовіччі отримати білосніжну тканину було практично неможливо. Ситуація змінилася лише в 18 столітті після винаходу хлору.</p>
Початок 13 століття, лицарі втратили контроль над Єрусалимом, і папа Інокентій III організовує Четвертий хрестовий похід. Який колір, окрім червоного і чорного, використовують для зображення диявола на вітражах в храмах?
<p>У 13 столітті протистояння християн і мусульман посилюється. Зелений вважається кольором ісламу. Християнська іконографія використовує його для зображення чортів і диявола.</p>
Початок 14 століття. Ви вигадали собі лицарський герб: червоний лев з відкритою пащею. Червоної фарби під рукою немає, є рожева. Що робити?
<p>У геральдиці використовували шість кольорів: білий, червоний, жовтий, синій, чорний, зелений. Кольори могли бути різних відтінків. Червоний замінювали рожевим і навіть помаранчевим. Головне – позначити основний колір, нюанси не мали значення.</p>
14 століття, Європа з жахливими втратами пережила епідемію чуми. Закон проти розкоші забороняє одяг з червоної тканини. Який колір обирають купці, щоби підкреслити свій соціальний статус?
<p>Після епідемії чуми траурний чорний стає дуже актуальним. Позбавлені червоного, венеційські купці щедро переплачують за чорну тканину нових привабливих відтінків. Чиновники і вчені підхоплюють моду. З кінця 14 століття колір перетворюється у символ діловитості. Чорний стає популярним навіть серед монархів.</p>
15 століття, ви придворний поет. Вас оточує вельможне панство в чорному одязі. Ви хочете виділятися, але бути в тренді. Який колір виберете?
<p>У 15 столітті у фарбувальній справі відбувається революція. За допомогою відвару з вільхи, різних протравлень і сульфату заліза отримують рівномірний сірий колір. Раніше сірий був кольором робітників, тепер його носять принци і поети. На противагу чорному, його вважають кольором надії і радості.</p>
Пізнє Середньовіччя. Ви – німецька дівчина, яка зібралися заміж за красильника. У нього багато замовлень, є гроші. Але подруги дивляться на вас з подивом. Чому?
<p>До 17 століття технологія давала збої. Майстри не завжди знали, який колір отримають, тому їх вважали брехунами. У красильника завжди були кольорові нігті, що виглядало дивно. Якщо він фарбував шкіру, то працював зі смердючими речовинами і сам також смердів.</p>
Поділися історією