Дзеркало з пам’яттю: дуже дивні дагеротипи

Дагеротипія — це перші фіксовані фотознімки. Технологія була заснована на світлочутливості посрібленої мідної пластини, на яку направляли пари ртуті. Весь цей процес був трудомістким і дуже дорогим. Тому, з’явившись 1839 року, дагеротипія вже через кілька десятиліть поступилася місцем простішим і дешевшим технологіям фотографії. При цьому зображення на дагеротипах виходили чіткі, об’ємні, схожі на відбиток у дзеркалі, але жахливо нестабільні.

Найчастіше дагеротипія — це портрети заможних людей, яким технологія була по кишені. Але ця пам’ять виявилася занадто недовговічною. Пластини були вкрай чутливі до будь-яких подразників — пилу, тертя, подряпин. Зображення змінювалися до невпізнання, оголюючи свій страшний бік.

Автором наведених нижче дагеротипів є Метью Бреді — знаменитий американський фотограф 19 століття, відомий своїми портретами та документальними матеріалами Громадянської війни в США. Слоган його фотостудії був моторошним: «Ви не можете знати, як скоро стане занадто пізно». Дивлячись на ці зображення, можна неабияк перейнятися духом Танатоса.