Русофобія, кенселінг, пісні українською. Цікаві факти про Редьярда Кіплінга
Творчість британського класика Редьярда Кіплінга й сьогодні надихає та викликає суперечки. Одні випускають рок-композиції на його вірші, інші вимагають «скасувати» автора як расиста та імперця. Ми підготували 10 цікавих фактів про Кіплінга та долю його спадщини сьогодні.
1. Перша згадка про смерть Кіплінга з’явилася в пресі, коли письменник ще був живий. Коли йому трапився на очі цей некролог, Редьярд, із властивим йому почуттям гумору, відправив редактору журналу лист із текстом «Прошу видалилити мене з переліку ваших підписників».
2. Деякі вірші Кіплінга — як в оригіналі, так і в перекладі — були покладені на музику. Є й пісні українською. З найбільш мейнстрімного можна назвати пісні «Країна волі» та «Луканнон» у репертуарі гурту «Тінь Сонця» та цілий альбом «Легенди з Книги Джунглів» їнього вокаліста Сергія Василюка.
3. У 1950-х чергову пісенну версію вірша Mandalay випустив Френк Сінатра. У творі про тугу британського солдата за Сходом та бірманською дівчиною Сінатра змінив кілька слів: дівчина (girl) стала дівкою (broad), а храмові дзвони (temple-bells) — божевільними (crazy bells). Елсі Бембрідж, донька Кіплінга, обурилася такими змінами в тексті та джазовим супроводом настільки, що як правовласниця заборонила Сінатрі виконувати цю пісню.
4. Кіплінг був прихильником Британської імперії, за що у XXI сторіччі його вже почали потроху кенселити. У 2018 році вірш If стерли зі стіни одної з будівель Манчестерського університету через те, що письменник ніби-то був проти розширення прав людиини та дегуманізував небілих людей.
«If» є одним із найвідоміших творів Кіплінга, і його рядки можна зустріти як у домівках звичайних британців, так і на стінах організацій і монументах. З кількох українських версій особисто автору статті найбільше подобається переклад Василя Стуса (під назвою «Синові»).
Кілька місяців тому Фоззі с ТНМК анонсував трек на вірш – саме в перекладі Стуса.
А от «КОМУ ВНИЗ» колись записали композицію «Заповіт Арійські людині», в якій Андрій Середа читає цей самий вірш, але у перекладі Дмитра Донцова.
Читається вірш як доброчесна батьківська настанова синові, чим насправді і є. Проте людиною, що надихнула Кіплінга, був британець Ліндер Старр Джеймсон, з яким письменник познайомився в Південній Африці. Найбільше Джеймсон відомий за військовою операцією проти Трансвальської республіки, яка була частиною агресивної експансії Британії в регіоні. Похід, що отримав назву «рейд Джеймсона», закінчився поразкою британців і став однією з причин Другою англо-бурської війни. Сам Джеймсон провів кілька місяців у бурському полоні.
5. Нам Кіплінг дорогий не своїм британським імперіалізмом, а помірною русофобією. У вірші The Truce of the Bear він стверджує, що «не може бути пермир’я з ведмедем, що ходить и виглядає як людина». СССР Кіплінг вважав загрозою для цивілізованого світу. В своїх промовах він акцентував увагу на злочинах совєтської держави проти народу — зокрема штучно створеному голоді.
У своєму заповіті письменник вказав, щоб ніщо з його майна не було інвестовано в російські компанії.
6. Якщо ви дивилися чи читали історію про Мауглі, то вже знаєте кілька слів на урду-гінді. Звісно, у дещо фонетично спотвореному вигляді.
Акела — одинак
Багіра — чорна пантера
Балу — ведмідь
Хатхі — слон
Шерхан — король тигр
Бандар лог — мавп’ячий нарід.
Подібні «промовисті» імена є і в інших оповіданнях Кіплінга про тварин. А ще — у мультфільмі «Король Лев». Там, звісно, використовується мова суахілі, і менше імен означає біологічні види.
І за оповіданням, і за граматичним родом в урду-гінді Багіра є самцем. Проте в совєтському прекладі персонаж змінив стать. Така сама доля спіткала й кота, що гуляв, як сам собі знав.
7. Твори Кіплінга дуже вплинули на естетику скаутського руху. У скаутів — і в українських пластунів — є так звана гра Кіма, у яку грав герой кіплінгівського роману. На стіл викладають предмети, які учасники роздивляються якийсь час. Потім предмети приховують, а учасники намагаються згадати, що саме було на столі.
8. Фраза «найдавніша у світі професія» щодо секс-роботи вперше з’явилася саме в кіплінгівській розповіді On the City Wall. Молодий Редьярд написав її явно надихнувшись прогулянками районом Гіра Манді міста Лахор (тоді Британська Індія, нині Пакистан).
9. Також він став автором першого в світі різдвяного звернення голови держави до народу. У 1932 році британський король Георг V привітав по радіо своїх підданих із Різдвом текстом, який написав Кіплінг. Пізніше традицію щорічних привітаннь запозичили й інші держави.
10. З кінця XIX сторіччя Кіплінг прикрашав свої книги свастикою – звісно ж, як індуїський символ удачі. Коли свастика стала асоціюватися виключно із партією Гітлера, Кіплінг перестав її використовувати.
