Джека-Різника знайшли. Або ні

12 березня 2019 року журнал Forensic Sciences, який видає Американська академія криміналістики, опублікував результати спільної роботи молекулярного біолога Ярі Лоухелайнена і генетика Девіда Міллера. Вони провели аналіз плям на шалі Кетрін Еддовз, четвертої канонічної жертви Джека-Різника, і виявили сліди, які назвали кров’ю Еддовз і спермою емігранта з Польщі Арона Космінскі.

Це дало можливість заявити про розкриття серії вбивств, що сталися 1888 року в лондонському районі Вайтчапел і відтоді не давали спокою дослідникам.

Винен

Відповідно до записок помічника начальника Лондонської столичної поліції сера Мелвілла Макнагена, одним з ключових підозрюваних у справі Джека-Різника вважався якийсь Космінскі — патологічний жінконенависник, одержимий «неймовірними пороками».

Головний інспектор Дональд Свансон у спогадах також згадує прізвище Космінскі. Інспектор вважав його вбивцею, але припинив дізнання, оскільки підозрюваний потрапив до клініки для душевнохворих.

Письменник Мартін Файдо з’ясував, що в лондонських клініках був один пацієнт з таким прізвищем — Арон Космінскі. Єврей з Польщі працював у Вайтчапелі перукарем. На момент скоєння вбивств йому було 23 роки.

1891 року Космінскі напав із ножем на свою сестру і був відправлений у божевільню, де 1919 року помер від гангрени. Зауважимо, що дата і причина смерті Арона розходяться зі спогадами Дональда Свансона. За версією інспектора, підозрюваний вчинив самогубство невдовзі після попадання до клініки.

Арон Космінскі — дуже хороший підозрюваний. По-перше, псих із довідкою. По-друге, його перебування в лікарні пояснює припинення вбивств. По-третє, емігрант поганенько знав англійську мову, а знаменитий «Лист із Пекла» написано з грубими помилками. По-четверте, перукар потрапляв у поле зору поліції ще під час розслідування «по гарячих слідах».

Справа розкрита? Ні, сумніви залишилися.

Не винен

Шаль. Кетрін Еддовз була розпотрошена 30 вересня 1888 року на Мітр-сквер: маніяк витягнув з неї матку і ліву нирку. Поліціянт Амос Сімпсон, який знайшов тіло, нібито підібрав на місці злочину закривавлену хустку і відніс її додому. З того часу шаль зберігалася в сімействі Сімпсонів як реліквія, тому її жодного разу не прали. Правнучатий племінник Амоса передав доказ до «Чорного музею» Скотланд-Ярду. 2007 року її було продано з аукціону приватному колекціонерові, який і надав шаль для вивчення Девіду Міллеру і Ярі Лоухелайнену.

Деякі ріпперологи схильні відносити історію походження шалі до розряду сімейних легенд. Немає навіть упевненості, що саме Амос Сімпсон був першим поліціянтом біля трупа Еддовз.

Пауза у вбивствах. Мері Джейн Келлі, остання канонічна жертва Джека-Різника, загинула в листопаді 1888 року. Санітари пов’язали Космінскі в лютому 1891 року. Довга пауза після серії з п’яти вбивств за три місяці не має переконливих пояснень.

Сперма. Лоухелайнен і Міллер знайшли на шалі плями сперми. Тим часом, немає свідчень того, що Джек-Різник займався з жертвами сексом або взагалі знімав штани в момент злочину.

30 вересня 1888 року о 01:35 Кетрін Еддовз бачили живою. Труп було знайдено, за різними даними, через 5 або 10 хвилин. За цей час Різнику потрібно було вбити жертву, нанести їй безліч каліцтв, вирізати два органи… і наслідити спермою на шалі.

Методика. Із заявою про те, що тест ДНК допоміг визначити особистість Джека-Різника, Ярі Лоухелайнен виступив ще 2014 року. Повноцінний опис дослідження з’явився п’ять років потому. Втім, він не містить повного опису генетичних послідовностей ДНК: виділених з плям крові й сперми на шалі, а також отриманих з проб, які здали далекі родичі Еддовз і Космінскі. Вчені пояснюють це небажанням нащадків жертви та підозрюваного публікувати настільки конфіденційні дані.

Винахідник методу ДНК-дактилоскопії сер Алек Джеффріс назвав дослідження Лоухелайнена і Міллера цікавим, однак таким, що потребує незалежної перевірки.

Висновки

Аарон Космінскі міг бути Джеком-Різником. Генетичні тести Лоухелайнена і Міллера можуть бути точними. Але, як це було зі справою Різника всі 130 років, будь-якому викриттю можна протиставити суттєві «але». Крапку в цій справі ставити не можна, принаймні до моменту перевірки результатів дослідження ДНК іншими лабораторіями.

Читайте далі про знамените середньовічне вбивство Вільяма з Норвіча.

У колажі на обкладинці використано фото thom / Flickr / CC BY-NC-SA 2.0