5 принципів, за якими реформували відсталу Японію

1867 року на престол Японії зійшов п’ятнадцятирічний Муцухіто. Він став першим за три сторіччя імператором, який міг реально керувати державою. Клану Токуґава, що узурпував владу, довелося скласти повноваження в результаті змови великих феодалів. Новий імператорський уряд негайно розпочав реформи, аби змінити країну за західним зразком. Старі еліти повстали — спалахнула громадянська війна.

Аби закріпити принципи правління і примирити суспільство, була написана П’ятистатейна присяга. Навесні наступного року урядовці, вищі чиновники, військові та аристократи склали її в присутності імператора. Присяга стала політичною програмою епохи Мейдзі, часу швидкої модернізації архаїчної держави.

1. Повсюдно будуть скликатися дорадчі збори, й усі питання вирішуватимуться через широку дискусію.

2. Усі класи, вищі й нижчі, мають бути одностайними в енергійній реалізації державних справ.

3. Простим людям так само, як чиновникам, дозволяється слідувати своєму покликанню, аби не було невдоволення.

4. Потрібно знищити лихі звичаї минулого і спиратися виключно на справедливі закони Природи.

5. Необхідно шукати знання по всьому світі, щоб зміцнити основу імперського правління.

У цей час військовий опір реформам імператора чинили самураї на чолі з останнім сьоґуном Токуґавою Йосінобу. Тому фінальна версія присяги, на відміну від радикального першого варіанту, вийшла доволі поміркованою. Адже, крім проголошення засад модернізації, документ мав на меті заспокоїти та включити до державної системи повстанців і загалом прихильників старих порядків:

  • термін «дорадчі збори» був звичним в контексті співпраці між самурайськими лордами, даймьо;
  • згадка про єдиний порив «усіх класів» натякає, що саме ділення на класи не скасовується;
  • поняття «лихих звичаїв минулого» було розмитим, та й навряд хтось був готовий обороняти лихе;
  • апеляція до «природності» також була компліментарною до культури самураїв, що ґрунтувалася на конфуціанстві;
  • твердження про пошук знань по світу, яке могло відлякати консерваторів, пом’якшили згадкою про вибіркове застосування — лише заради зміцнення держави.

Перевага в громадянській війні була на боці невеликої, але сучаснішої армії імператора. 1869 року опір самураїв було зламано, і Муцухіто поширив свою владу на всю територію Японії. Форсовані реформи, що здійснювалися за принципами П’ятистатейної присяги, перетворили відсталу аграрну державу на регіонального лідера. Було створено стабільну фінансову систему, засновано перші університети, постали промислові гіганти «Міцубісі», «Міцуї», «Ясуда».

Попри концентрацію влади в монарших руках, у країні поступово відбулася демократизація. 1889 року імператор ухвалив конституцію: скликався парламент, проголошувалася незалежність судової влади, визначалися базові права громадян. Японія відмовилася від державної ксенофобії, прийняла принципи міжнародного права і стала частиною світової спільноти.

Далі читайте, як в Японії розпочалася нинішня епоха Рейва.

На обкладинці: ухвалення Конституції Великої Японської імперії, 1889 року.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter