Історія одноразового леза

Кінг Жиллетт врятував чоловіків від регулярного заточування лез для гоління — винайшов станок зі змінними. 15 листопада 1904 року він отримав патент і швидко став мільйонером. Станки для гоління продавалися за безцінь, збільшуючи попит на одноразові леза до них.

Але сьогоднішня історія не про це. Хватка капіталіста не заважала Жиллетту бути прихильником утопічного соціалізму. Він присвятив цим ідеям дві книги — «Дрейф людства» (1894) і «Всесвітня корпорація» (1910).

У «Дрейфі людства» Жиллетт представляв конкуренцію злом і агітував за об’єднання приватних виробництв у гігантську монополію, що належить суспільству. У цій монополії мав бути один гігантський сталеливарний завод, одна гігантська взуттєва фабрика і т. д. — жодних дрібних фірм.

Творець одноразової бритви мріяв перебудувати й міста. Населення Північної Америки, на його думку, мало жити в одному місті — звісно, гігантському. Воно живилося б енергією Ніагарського водоспаду. Супермегаполіс мав бути правильної прямокутної форми, вулиці утворювали б шестикутники, а будинки стояли по колу — для рівноправ’я. Облицьовувати будівлі Жиллетт пропонував порцелянової плиткою — так буде чисто і надійно. Завдяки цим змінам, суспільство могло оздоровитися, зажити багато і щасливо.

У 1929-му прогнози Жіллетта про корпорацію, яка належить суспільству, частково втілилися в життя. Під час Великої депресії він втратив контроль над своєю компанією. Підприємець помер через три роки.