КДБ проти Христі Фріланд

Ви, напевно, чули, що віце-прем’єрка Канадади Христя Фріланд має українське коріння — а якщо не чули, про це розкаже її ім’я. Зараз батьківщина предків пишається жінкою, яка досягла таких висот у канадській політиці, і щоразу радо зустрічає її. А були часи, коли Христю в Україні затримували та штрафували.

У 1988 році ще зовсім молода студентка Гарварду Христя Фріланд прибула в Україну на стажування за програмою обміну — покращити свій рівень української мови. Але сидіти десять місяців у аудиторіях Київського університету — саме там мало відбуватися стажування — вона не збиралася.

По-перше, вже тоді Христя співпрацювала як стрингер із західними ЗМІ (а пізніше зробить блискучу журналістську кар’єру, з якої піде у політику). По-друге, на хвилі перебудови в Україні розгорталося політичне життя: перші митінги під синьо-жовтими прапорами, неформальна преса, зародки опозиційних партій. І все це цікавило Фріланд не лише як репортерку — вона співчувала українському національно-демократичному руху і допомагала йому, чим могла.

КДБ вважав Христю Фріланд емісаркою ОУН, яка прибула до Києва для підривної роботи проти СРСР.

Ходить на збори «Громади», Товариства української мови ім. Тараса Шевченка та інших незалежних організацій. Дає українцям поради, як краще організувати політичну роботу. Передала опозиціонерам гроші, комп’ютер (недешева в ті часи річ), магнітофон та диктофон, а також націоналістичну літературу. Такі «гріхи» помітив за нею КДБ України після спостереження.

«Вона має аналітичний склад розуму, ерудована, товариська, наполеглива і винахідлива у досягненні своїх цілей, у той же час налаштована вкрай антирадянськи, систематично обробляє зв’язки в націоналістичному дусі, добре знає наші закони щодо іноземців, майстерно маскує свої дії, володіє мистецтвом дезінформації, вміло уникає зовнішнього спостереження, постійно попереджає свої зв’язки про можливий контроль телефонних розмов тощо».

Така характеристика майбутньої віце-прем’єрки розміщена у статті про перебування Христі Фріланд в України, яка була опублікована у «Збірнику КДБ СРСР». Це був журнал для працівників спецслужби, що мав гриф «Совершенно Секретно». Сьогодні примірники журналу зберігаються в архіві СБУ та розсекречені. Описуючи в статтях збірника реальні випадки зі своєї практики, автори-чекісти зазвичай не вказували справжніх імен фігурантів, міняючи із на співзвучні псевдоніми. Фріланд у статті позначена як «Фріда».

Христя Фріланд після скандального повернення зі стажування в СРСР. Edmonton Journal, 1989 р.
Студентка Гарвардського університету по обміну Христя Фріланд. Радянська влада прозвала її «відомою баламуткою». Вирізка з видання Edmonton Journal, 20 травня 1989 р.

Зі статті ми також знаємо псевдонім агента КДБ, який під виглядом молодого активіста був «закріплений» за Христею — «Слов’янин».

У КДБ почали міркувати, як завадити не в міру активній іноземній громадянці. Діяти намагалися акуратно — у ті часи СРСР намагався уникати зайвих скандалів з іноземцями. Спочатку через викладачів української чекісти намагалися «завантажити» Христю навчанням — щоб часу на громадську діяльність не лишилося. Не спрацювало: канадійка добре володіла українською та могла практично не ходити на заняття.

А потім, на початку 1989-го, Фріланд поїхала у Львів. Тоді іноземцям ще не дозволялося вільно їздити країною: на кожне місто — окремий дозвіл. Формально до столиці Галичини дівчина вирушила, щоб провідати родичів — не дати на це дозвіл не могли (родичі дійсно були). А насправді, як зазначали в КДБ, разом зі знімальною групою BBC зробила два репортажі з міста — про підготовку до виборів у Верховну Раду СРСР (це були перші в країні альтеранативні вибори, коли люди могли обирати з кількох кандидатів) та про заборонену Українську греко-католицьку церкву.

Львівська міліція зафіксувала «хибний мотив поїздки», і через це Христі взагалі заборонили залишати Київ. Але вона заборону порушила, відвідавши дисидента Левка Лук’яненка, який мешкав на Чернігівщині. Фріланд потім розповідала журналістам, як дорогою до Києва її переслідувала міліція – а вона тікала, вистрибнувши із автобуса та їдучи далі автоспотом. Але у Києві канадійку таки знайшли та оштрафували на 50 рублів.

На канікули Фріланд злітала до Великої Британії. Він агентів КДБ знав, що з Лондону вона планує привезти чергову партію заборонених матеріалів. І під час повернення стажистки до московського аеропорту «Шереметьєво-2» їй влаштували ретельний обшук.

«Дев’ятнадцять найменувань книг та брошур націоналістичного характеру, три відеокасети з антирадянськими фільмами, понад сотню ксерокопій виданих за кордоном тенденційних матеріалів про становище в Україні, зокрема з інструкцію зі збору політичної інформації щодо ставлення населення до можливості існування багатопартійної системи в Україні, про «незалежність» Республіки, підтримку «національного руху», а також докладне опитування про хід підготовки до виборів до Верховної Ради СРСР», — перераховує КДБ те, що вилучили в канадської громадянки.

Це стало підставою для видворення Фріланд з країни та оголошення її персоною нон ґрата. Історія стала публічною, про неї написала преса по обидва боки океану. Нариклад, у київській газеті «Правда України» вийшла стаття «Зловживання гостинністю», в якій «закордонну емісарку» нещадно таврували.

Фото на обкладинці: Офіційне інтернет-представництво Президента України

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter