Моторошна таємниця Чатал-Гьоюка: навіщо його жителі виривали зуби покійникам

Чатал-Гьоюк на півдні сучасної Туреччини вважають одним з найперших в історії людства поселень міського типу. Воно існувало у 8–6 тисячоліттях до нашої ери. За оцінками археологів, в різний час там мешкали до 8 тисяч людей. Вивчення решток показало, що протомістянам було не надто комфортно — тіснота проживання часто призводила до спалахів насильства та інфекційних хвороб, а багата на вуглеводи зернова дієта призводила до карієсу.

Проте нещодавно на розкопі знайшли людські зуби з дірками іншого походження — їх просвердлили, щоб використовувати як прикраси. Результати дослідження цих зубів опубліковані у журналі Journal of Archaeological Science.

Наразі зубів зі слідами обробки в Чатал-Гьоюку знайшли три. Два з них виявили в житлах. Результати мікроскопічних та радіографічних аналізів свідчать, що, імовірно, їх вирвали у мерців, які вже встигли розкластися до стану скелета. Знайти покійника навряд чи було проблемою — померлих жителі Чатал-Гьоюка ховали прямо в житлах під підлогою.

У зубах були обережно зроблені наскрізні отвори, біля країв яких добре видно сліди від свердління. Технологію використовували таку ж, як і при виготовленні намистин з інших матеріалів: зуб просвердлювали до центру спочатку з одного боку, а потім з протилежного. Таким чином ці два отвори зустрічалися посередині. Крізь отвір пропускали нитку. Протягом певного часу ці зуби носили на тілі, що археологи встановили завдяки потертостям.

А от щодо третього зуба є певні сумніви. На відміну від перших двох, його знайшли не в житлі, а в похованні. Хоча у ньому теж є отвір, археологи не побачили слідів свердління. Потертостей від носіння, як на двох інших зубах, на ньому також не виявили. Тому дослідники не впевнені, чи використовували цей зуб як прикрасу.

Автори дослідження стверджують, що на Близькому Сході для цього періоду використання зубів людини у такий спосіб фіксують вперше:
«Рідкісність таких знахідок на доісторичному Близькому Сході може свідчити про велике символічне значення цієї практики та цих об’єктів, і дозволяє краще зрозуміти поховальні звичаї та символічну важливість використання частин людського тіла на Близькому Сході в період неоліту».

Проте який саме сенс вкладали в ці прикраси та чи були вони якось пов’язані з колишніми власниками цих зубів, ще належить довідатися.

Читайте далі про давньоримського спортсмена та його шапку з кота.

Фото на обкладинці: робота київської майстрині Поліни Вербицької, WeirdSculpture / Etsy.
Автор: Юрій Черната