Сміття розкриває причини зубожіння Візантії
Початок занепаду Візантійської імперії зазвичай пояснюють вторгненням мусульман у 7 столітті. Нещодавнє відкриття ізраїльських вчених перекладає відповідальність за зубожіння ромеїв на чуму й льодовиковий період.
Археологи детально вивчили сміттєвий курган у пустелі Негев, що біля стародавньої Халуци — столиці провінції Палестина Салютарис. Через Халуцу до Константинополя везли пахощі та дороге вино. Заможне місто виробляло чимало відходів, які в найкращі часи регулярно вивозилися.
Аналіз деревного вугілля, насіння та уламків кераміки показав, що вивезення сміття з Халуци припинилося у середині 6 століття. Місто побіднішало за сотню років до арабських завоювань — прийшла інша біда.
У той час на островах Тихого океану сталися катастрофічні вулканічні виверження. Через викид попелу атмосфера гірше пропускала сонячні промені. Температура впала, почався малий пізньоантичний льодовиковий період.
Інша причина — 541 року у Візантії спалахнула Юстиніанова чума. За даними античних джерел, хвороба вбила 40 % мешканців Константинополя. Тож спочатку Халуца (і вся Східна Римська імперія) постраждала від кліматичного колапсу, потім її добивала пандемія.
Висновки з дослідження сміття у близькосхідній пустелі підтверджує буріння криги в Альпах. У шарах стародавніх льодовиків від середини 6 століття зменшується відкладення свинцю, що є слідом видобування свинцево-срібної руди в Європі. Занепад виробництва срібла свідчить про глибоку кризу.
Так ізраїльські вчені применшили внесок арабських завойовників у занепад Східної Римської імперії.