Як через дівчнину-підлітка ледь не вимер цілий народ
Є в Південно-Африканській Республіці такий народ – коса. Сьогодні їх майже 8 мільйонів. Найвідоміший мешканець крїани, Нельсон Мандела, теж був із них. В історії коса вистачало трагедій, а найбільша та найабсурдніша сталася в середині 19 століття.
1856 рік. Час, коли Британська імперія цілеспрямовано й упевнено колонізувала африканські землі. Коса тоді страждали від серйозної проблеми. Якась пошесть цілими стадами косила велику рогату худобу, на якій тримався весь їхній добробут. Ймовірно, збудник невідомого захворювання завезли колоністи.
Одного весняного дня 1856 року 15-річна дівчина на ім’я Нонгкавусе (на фото) пішла з подругою до річки набрати води. А коли повернулася додому, розповіла своєму дядькові Млаказе – поважному спіритуалісту племені коса, що зустріла на березі ріки духів трьох своїх предків.
Духи, якщо вірити дівчині, не просто привіталися з нею, а передали пророцтво. Всі негаразди коса (зокрема клята епідемія) підуть, а море змиє британських колоністів з їхньої землі. Для цього треба лише вирізати всю свою худобу та знищити посіви. Вже 18 лютого 1857 року зійде червоне сонце, і тоді коса отримають свою винагороду.
Млаказе передав розповідь племінниці верховному вождеві Сархілі. А той наказав слідувати пророцтву. З цього моменту коса охопила масова істерія вбивства худоби. За підрахунками істориків, протягом 1856-1857 років вони вбили від 300 до 400 тисяч голів.
Настав судний день – 18 лютого 1857 року. На небосхилі зійшло звичайне сонце, ніяке море британців не змило. Дівчина та група її активних прихильників звинуватили в цьому тих коса, які не виконали вимоги духів.
А тим часом почався такий голод, що коса опинилися під загрозою вимирання. Населення провінції Каффрарія, де вони становили більшість, зменшилося зі 105 до 27 тисяч.
Сама Нонгкавусе пережила ті події. Британська влада кинула її за ґрати. Губернатор Капської колонії Джон Грей вважав, що вождь Сархілі використав дівчинку, щоб розпалити кризу в суспільстві й підготувати підґрунтя до війни з британцями. Коса ж були переконані, що голод спровокували якраз британці.
Після звільнення Нонгкавусе спокійно доживала свій вік на фермі.