Зубожіння вікінгів у Ґренландії: чи вірна кліматична теорія?
Скандинави заселили узбережжя Ґренландії в 10 столітті. Ерік Рудий, син Торвальда, відомий дуелянт і скандаліст, був засуджений за вбивство й відправився на заслання з Норвегії в Ісландію. Але на острові він знову скоїв убивство, тому посадив сім’ю на корабель і поплив далі на захід. Так він наткнувся на узбережжя Ґренландії, де згодом заснував колонію
.
Популярною стала теорія, згідно з якою Еріку сподобалася нова земля, бо в Ґренландії в 10 столітті було тепліше, ніж зараз. Він навіть назвав її зеленою
. Дійсно, 10 століття — це період Середньовічного кліматичного оптимуму, який в 14 столітті змінився Малим льодовиковим періодом, що сильно змінив життя в Європі. Саме в 14 столітті скандинавські поселення на острові почали занепадати. Заведено вважати, що різка зміна клімату стала основною причиною нещасть вікінгів, яким і так в Ґренландії жилося несолодко.
Теорія логічна, але з часом викликає все більше запитань. 2015 року журнал Scientific Advances опублікував дослідження групи науковців з Колумбійського університету. Вивчаючи мікрочастинки на ґренландських валунах, вони намагалися зрозуміти як саме льодовик накривав острів. І раптово прийшли до висновку, що розміри льодовикового щита Ґренландії століттями майже не змінювалися. Тобто придатна для життя лінія узбережжя була однаковою і в 10 столітті, і в 14-му, і зараз. Ґренландія ніколи не була квітучим краєм, а назвати її зеленою на перший погляд можна і зараз — за межами льодовикового щита є флора.
Отже, якщо різких змін клімату не було, то чому вікінги через 4 століття розміреного життя почали покидати Ґренландію? Судячи з усього, це був цілий комплекс причин.
Ґренландія перебувала в стороні від торговельних шляхів. Єдиний місцевий товар, який міг зацікавити європейців — моржова кістка. Саме торгівля моржовою кісткою годувала місцевих скандинавів кілька століть поспіль. Але в 13 столітті ціна на неї почала падати — хрестовими походами та просто подорожами Європа розширювала свою географію, доступною стала слонова кістка з Індії та Африки. Промисел в Ґренландії перестав бути вигідним. Власного флоту у ґренландських колоній не було — на острові банально немає деревини відповідної якості. Тому поселенці сильно залежали від заїжджих торговців.
Згідно з дослідженням останків, раціон норвежців Ґренландії поступово погіршувався. Спочатку вони привезли з собою корів, намагалися вирощувати злакові, морепродукти становили лише до 30% їхнього раціону. До 14 століття вони майже повністю перейшли на дієту місцевих інуїтів — м’ясо тюленя і трішки риби. При цьому вчені не зафіксували підвищеної захворюваності або недоїдання серед скандинавів. Стан здоров’я поселенців нічим не відрізнявся від здоров’я їхніх родичів в Норвегії або Ісландії.
Про причини занепаду колонії переконливіше говорить демографія. Чим ближче скандинавські поховання до 1460 року, тим менше в них кісток молодих людей. До кінця існування колонії там майже не залишилося молодих жінок. Судячи з усього, молодь просто їхала з цього богом забутого місця шукати щастя в більш людних і успішних регіонах.
Звичайно, клімат міг також змінюватися, створюючи додаткові труднощі. Але навряд чи він був вирішальним фактором занепаду колоній. Вікінгів не лякали важкі умови життя, вони могли звикнути до холоду, тюленятини та періодичних сутичок з інуїтами. Дуже ймовірно, що черговому молодому поколінню просто стало нудно жити на краю світу.