Ралі Пекін — Париж: як італійський князь зробив яскраво-червоний кольором швидкості
Rosso corsa або гоночний червоний — колір-символ легендарних італійських спортивних машин. Його світова слава народилася далекого 1907 року завдяки одному ексцентричному італійському князю та грандіозному транс’євразійському ралі з маршрутом завдовжки 15 тисяч кілометрів. WAS разом із LG розповідає цю історію.
Усе почалося 31 січня 1907 року. Тоді у французькій газеті Le Matin опублікували виклик усім автолюбителям: «Що сьогодні треба довести, так це те, що коли вже людина має машину, то може робити що завгодно і їхати куди завгодно. Чи є хтось, згодний цього літа проїхати з Пекіна до Парижа на автомобілі?»
Знайшлося 40 сміливців. Нагорода була символічна — 1,5-літрова пляшка шампанського Mumm, а головним призом мала стати світова слава переможця.
Виклик дуже серйозний — автомобілі були ще юними: перше в світі авто з двигуном внутрішнього згоряння з’явилося лише 1885 року. А їхати мали через китайське й російське бездоріжжя з горами та пустелями.
Врешті-решт лише п’ять машин стартували 10 червня 1907 року біля будівлі французького посольства у Пекіні:
- Дві французькі автівки
«де діон»
з двоциліндровими двигунами по 10 кінських сил. - Французький триколісний одноциліндровий 6-сильний
«конталь»
. - Нідерландський 15-сильний чотирициліндровий
«спайкер»
. Керував автівкою французький авантюрист Шарль Годдар — наприкінці перегонів його заарештують. - Італійська шикарна
«італа»
з чотирициліндровим двигуном об’ємом 7,4 літра і потужністю 45 коней. Вона була пофарбована в яскравий маково-червоний колір. За кермо сів князь Боргезе — головний герой цієї історії.
Луїджі Маркантоніо Франческо Родольфо Шипіоне Боргезе, 10-го князя Сульмони, до початку автоперегонів знали як дипломата, альпініста, мандрівника і письменника, який об’їздив Близький Схід і Китай. Його далекий предок — папа Павло V
відомий тим, що розгорнув інквізиційний процес проти вченого Галілео Галілея.
Шипіоне Боргезе мав уже інші погляди й був депутатом італійського парламенту від Радикальної партії
. На фронтах Першої світової Шипіоне відважно битиметься за Італію, а поки що він готувався підкорити відстань у 14 944 км.
Ці суворі перегони без чітких правил проходили вздовж телеграфного маршруту, але доріг і дорожніх карт не було. У кожній машині сидів репортер, який на телеграфних станціях звітував своїй редакції. Машини грузнули в багнюці й пісках, не могли подолати яри й падали з хистких мостів, їх постійно доводилося ремонтувати. Триколісний «конталь» зійшов з маршруту — застряг навіки в пустелі Гобі. Але інші продовжили перегони.
Першою мчала «італа». В Іркутську вона вже виглядала зовсім непарадно: важка мандрівка побила машину, а її яскрава фарба потьмяніла. Біля Москви «італа» мала «колір землі», але двигун не підводив. Боргезе був настільки впевненим в автівці та її команді, що відхилився від маршруту на сотні кілометрів, з’їздивши на урочисту вечерю на його честь до Санкт-Петербурга. Потім він повернувся на маршрут і врешті впевнено переміг, діставшись першим до Парижа.
Другим фінішував Шарль Годдар. Його одразу заарештувала поліція за шахрайство. Він понабирав боргів, представляючись заводським гонщиком компанії Spyker. Третє і четверте місця дісталися двом французьким командам.
1908 року Шипіоне Боргезе видав книгу під назвою «З Пекіна до Парижа». Після цієї славної перемоги яскраво-червоний колір його «італи» став кольором італійської національної команди з автоперегонів. Після 1920-х років саме його своїм фірмовим відтінком зробили італійські автовиробники Alfa Romeo, Lancia, Maserati й Ferrari.
Гоночний червоний, французький блакитний, британський зелений — навіть на повній швидкості монітори LG UltraWide™ та LG UltraFine™ дозволять розгледіти перегонові авто в усій красі.