Роксолана не вбивала пасинка
Роксолана невинна. Знахідка в архіві Венеції знімає з улюбленої дружини султана Сулеймана звинувачення у вбивстві пасинка. Кримінальну справу 16 сторіччя для WAS дослідила авторка книг «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» Олександра Шутко.
Первістка і спадкоємця Сулейману І Пишному народила наложниця-черкеска Махідевран. Згодом хлочиків народила дружина султана — українка, яку ми знаємо під ім’ям Роксолана. Майбутнє цих дітей було сумним. Старший син мав право вбити молодших, аби запобігти війні за владу.
Мустафа був популярним серед народу, а 1553 року перебував у зеніті слави. 38-річного спадкоємця обожнювали яничари. Під час походу проти персів військо прагнуло присягти на вірність йому замість «старого і хворого Сулеймана». Того ж року султан звинуватив первістка у підготовці заколоту і наказав стратити.
Наступним правителем Османської імперії став син Роксолани — любитель вина Селім II. Турки до сьогодні вважали українку винною у змові проти гідного спадкоємця.
Про влаштовану Мустафі пастку першими написали османські поети. Версію підхопили у народі та в армії. Казали, що на догоду Роксолані великий візир Рустем-паша підробив лист іранського шаха Тахмаспа, ніби-то адресований старшому сину султана. У ньому правитель сусідньої держави схвалив план захоплення трону.
Знайти листа Мустафи до шаха не вдалося. Відоме лише послання спадкоємця до губернатора провінції Ерзурум Аяса-паші з проханням про підтримку у боротьбі за владу зі зведеними братами, синами Роксолани. Історики наголошують, що тут ішлося про планування дій після смерті Сулеймана. Таким чином, змову Мустафи проти батька цей лист не підтверджує.
Захистити репутацію Роксолани через 465 років після описуваних подій може відкриття турецького дослідника Захіта Атчила. Він знайшов відомості про те, що Мустафа звертався до ворогів Османської імперії — венеційців (Archivio di Stati di Venezia, Consiglio di Dieci, Dispacci Costantinopoli, Busta 2, 37r-v). За допомогу в операції із захоплення влади Мустафа обіцяв віддати грецький півострів Пелопоннес, завойований турками.
Мустафа не встиг отримати відповідь. Новина про його страту викликала у венеційців розпач — вони втратили реальний шанс повернути свої колишні фортеці.