Швеція у холодній війні
Збивати літаки, які за міжнародним правом збивати не можна, — це вони вміють дуже добре.
У конфлікті США і СРСР Швеція офіційно тримала нейтралітет, але таємно допомагала американцям у розвідці. Для стеження за радарами радянської системи протиповітряної оборони обладнали два транспортних «Дугласи DC-3». Літаки отримали кодові імена Hugin та Munin на честь воронів-шпигунів скандинавського бога Одіна.
Операція була секретною, але тільки не для Радянського Союзу. Полковник швецької військової авіації Стіг Веннерстрем 15 років працював на ГРУ.
13 червня 1952 року Hugin летів над нейтральними водами Балтійського моря. Завдання — сфотографувати новий радянський крейсер класу «Свєрдлов» і зафіксувати роботу його радарів. Екіпаж літака складали 3 пілоти і 5 фахівців з електроніки.
У сотні кілометрів від радянського прикордонного міста Вентспілс Hugin був атакований МіГ-15. Капітан Григорій Осинський зробив два заходи, другим добив палаючий літак. Ніхто не вижив. Осинський одержав орден Бойового Червоного Прапора.
Подробиці події стали відомі лише 1992 року. Міністерство оборони РФ розсекретило свої документи, і шведи змушені були відмовитися від своєї легенди про навчальний політ DC-3.
А тоді, 1952-го, на пошук уламків вилетіли дві шведські амфібії моделі «Каталіна». Біля кордону СРСР одна з них стала мішенню відразу для двох МіГів. Зрешечений кулеметними чергами літак сів на воду, екіпаж підібрали моряки німецького вантажного судна. У пресі спалахнув скандал, але відповісти Союзу ударом на удар Швеція не могла.
Hugin разом з тілами чотирьох членів екіпажу знайшли і дістали зі дна 2003 року. Зараз літак експонується в музеї ВВС Швеції.
Фото: Alex Nordstrom / CC BY-SA 3.0