1996 рік — Масова смерть на Евересті

11 травня 1996 року трапилася перша масова загибель на Евересті. Померло відразу вісім альпіністів з трьох різних груп. Зазвичай, жертв буває менше за цілий рік (2017-го їх було шість).

Головною причиною драми вважають бізнес — на вершину тягнуть погано підготовлених, але багатих туристів. 1996-го квиток коштував від $ 65 тисяч: два місяці проживання в базовому таборі, послуги інструкторів, супровід шерпів, кисень.

Дві групи компаній «Гірське божевілля» і «Консультанти з пригод» по 15–16 людей кожна вирушили до вершини одночасно. Дорогою до них приєдналися 13 альпіністів з Тайваню. Через велику кількість людей і погано закріплені мотузки у вузьких місцях доводилося довго чекати своєї черги на підйом. Багато кисню з балонів було витрачено марно, а люди з кінця черги почали спуск з гори надто пізно.

Несподівано почалася сніжна буря, видимість різко впала. Виснажені альпіністи повільно йшли донизу або сідали, щоб померти. Американський службовець і японська бізнесвумен замерзли. У намаганнях врятувати клієнтів загинули три гіди, включно з керівниками обох груп. На іншій стіні Евересту в цей час зникли троє підкорювачів з Індо-Тибетської прикордонної служби.

На щастя, встиг спуститися і відпочити інструктор «Гірського божевілля», досвідчений радянський/казахстанський альпініст Анатолій Букреєв (18 сходжень на 11 восьмитисячників). Він не зміг переконати нікого з гідів і шерпів вийти з наметів на допомогу. Ніч, мороз, сніжна буря. Букрєєв самостійно кілька разів піднімався і врятував трьох людей.

1997 року Американський альпійський клуб вручив Анатолію Букреєву пам’ятну медаль «за безкорисливу віддачу, ризик й готовність віддати власне життя заради порятунку». Через кілька місяців він загине на Аннапурні.

Читайте далі, як у 18 столітті лікар та мисливець відправились на Монблан та вижили.

Фото: Ben Tubby / Flickr / CC BY-NC 2.0