Н-Е-Н-Ь-К-О, Ч-У-Є-Ш? Героїчна історія Джеремії Дентона

1966 року в’єтнамські спецслужби допустили японських телевізійників до збитого льотчика, командира ескадрильї штурмовиків авіаносця USS Independence Джеремії Де

1966 року в’єтнамські спецслужби допустили японських телевізійників до збитого льотчика, командира ескадрильї штурмовиків авіаносця USS Independence Джеремії Дентона. Постійним побиттям офіцера змушували публічно покаятися в бомбардуваннях мирних сіл.

Однак на питання про ставлення до військової операції США у В’єтнамі Дентон відповів так: «Я не знаю, що відбувається, але якою б не була позиція мого уряду, я повністю його підтримую. Якою б не була ця позиція… Так, сер, я вірю в це. Я службовець цього уряду, і це моя робота — підтримувати його. І я буду підтримувати, поки я живий».

Під час інтерв’ю офіцер посилено кліпав, ніби його сліплять телевізійні прилади. Насправді, він прокліпав азбукою Морзе слово «Т-О-Р-Т-У-Р-А». Перше повідомлення про реальні умови утримання американських полонених розшифрував аналітик військово-морської розвідки США. Інформація про фокус Дентона потрапила в пресу, а звідти до в’єтнамців — і полоненого піддали новим, посиленим знущанням.

Джеремія Дентон входив до «Банди Алькатраса». Ця група старших офіцерів підтримувала дисципліну і вірність присязі в тюрмі «Ханой Хілтон» і в «Алькатрасі» — ізоляторі особливо суворого режиму у дворі міністерства оборони В’єтнаму — для американців, які відмовлялися співробітничати.

Дентон повернувся додому лише через 7 років. Вийшовши з літака, він заявив: «Ми мали честь служити нашій країні в складних обставинах». Дослужився до контр-адмірала, пізніше був обраний сенатором від штату Алабама.

Фото: National Archives, Records of the Central Intelligence Agency [263.2589]