Н-Е-Н-Ь-К-О, Ч-У-Є-Ш? Героїчна історія Джеремії Дентона

1966 року в’єтнамські спецслужби допустили японських телевізійників до збитого льотчика, командира ескадрильї штурмовиків авіаносця USS Independence Джеремії Дентона. Постійним побиттям офіцера змушували публічно покаятися в бомбардуваннях мирних сіл.

Однак на питання про ставлення до військової операції США у В’єтнамі Дентон відповів так: «Я не знаю, що відбувається, але якою б не була позиція мого уряду, я повністю його підтримую. Якою б не була ця позиція… Так, сер, я вірю в це. Я службовець цього уряду, і це моя робота — підтримувати його. І я буду підтримувати, поки я живий».

Під час інтерв’ю офіцер посилено кліпав, ніби його сліплять телевізійні прилади. Насправді, він прокліпав азбукою Морзе слово «Т-О-Р-Т-У-Р-А». Перше повідомлення про реальні умови утримання американських полонених розшифрував аналітик військово-морської розвідки США. Інформація про фокус Дентона потрапила в пресу, а звідти до в’єтнамців — і полоненого піддали новим, посиленим знущанням.

Джеремія Дентон входив до «Банди Алькатраса». Ця група старших офіцерів підтримувала дисципліну і вірність присязі в тюрмі «Ханой Хілтон» і в «Алькатрасі» — ізоляторі особливо суворого режиму у дворі міністерства оборони В’єтнаму — для американців, які відмовлялися співробітничати.

Дентон повернувся додому лише через 7 років. Вийшовши з літака, він заявив: «Ми мали честь служити нашій країні в складних обставинах». Дослужився до контр-адмірала, пізніше був обраний сенатором від штату Алабама.

Фото: National Archives, Records of the Central Intelligence Agency [263.2589]