Академічна нелюбов. Важкі стосунки Івана Франка з його університетом

Університет імені Івана Франка має цікаву історію — вона була непростою як для цього закладу, так і для людини, ім’я якого він зараз носить. WAS розповідає про поневіряння видатного українського вишу й великого письменника.

Фотопортрет 19-річного Івана Франка, 1875 рік

Датою заснування Львівського університету вважається 20 січня 1661 року. Тоді польський король Ян II Казимир підписав диплом про створення академії на базі місцевого єзуїтського колегіуму. Вона мала два факультети — філософський і теологічний.

1773 року — невдовзі після входження цих земель до складу Габсбурзької монархії — академія тимчасово втратила свій статус, ставши середньою школою. Але вже 1784 року імператор Йосиф II надав закладу найвищий статус — університетський. При виші з 1787-го діяв Studium Ruthenum — інститут, де викладання велося староукраїнською мовою.

1805 року Львівський університет втратив свій статус вишу, ставши ліцеєм при Краківському університеті.  1817-го університетський статус було повернуто, але викладання вже велося німецькою мовою. Після «Весни народів» з’явилася кафедра українською мови, а в другій половині 19 століття виникли україномовні кафедри на факультетах богослов’я і права.

До Університету імені Івана Франка було ще далеко — видатний письменник навчався в цьому виші, але так і не зміг його закінчити.

Колишня будівля Львівського єзуїтського колегіуму, заснованого 1608 року. Львів, вулиця Театральна, 13. Фото: Водник / Wikimedia Commons / CC BY-SA 2.5

1875 року 19-річний Франко вступив на філософський факультет Львівського університету. Однак вже через пару роки молодого студента-соціаліста заарештували через політичну діяльність і йому довелося перервати навчання. Отримати диплом у Львові йому так і не вдалося — Франко завершив вищу освіту в Чернівецькому університеті.

Іван Франко виступав, писав, видавав. 1890 року заснував Українську радикальну партію, у якій співпрацював із політичним емігрантом з підросійської України Михайлом Драгомановим. Радикали пропагували демократичний соціалізм, об’єднання всіх українців у одній державі, вимагали секуляризації життя й критикували українських церковників.

Тричі без успіху Іван балотувався до Галицького сейму та парламенту Австро-Угорщини. В 37 років він став доктором філософії у Відні, захистивши дисертацію «Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія». Після цього вирішив викладати у Львівському університеті. Прочитав пробну лекцію «“Наймичка” Тараса Шевченка», але на роботу прийнятий не був. Через 45 років — 8 січня 1940 року — Президія Верховної ради УРСР присвоїла вишу ім’я Івана Франка.

Далі читайте про те, як Heineken віджав пивзавод у родини Василя Вишиваного.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter