За що ми можемо бути вдячні Литві

«Литовські номери» стали новим мемом в Україні. Недосконалість законів дозволила без сплати митних зборів ввезти до країни тисячі автомобілів з Євросоюзу, перш за все з Литви. Вчора їхні власники влаштували в Києві акцію протесту — вимагали доступного розмитнення.

#WAS нагадує, за що ще ми можемо бути вдячні Литві.

1. Велике князівство Литовське билося за українські землі з монголо-татарами. Розширюючи свої кордони в 14 столітті, Литва зіткнулася із Золотою ордою, яка тоді володіла Поділлям і Причорномор’ям. Вирішальна битва відбулася у 1363 році біля річки Сині Води (територія сучасної Кіровоградської області). Після перемоги війська князя Ольгерда, в яке входили і жителі Русі, Орду відсунули до дніпровських порогів.

2. Литва сприяла об’єднанню земель сучасної України. Русь була розколота ще до моменту монгольської навали в 13 столітті. Удільні князі постійно воювали, влада в Києві змінювалася мало не щороку. Після битви при Синіх Водах до складу князівства увійшли майже всі українські землі, крім Галичини і Закарпаття. Важливо, що до 1470 року вони користувалися широкою автономією.

3. Литовські князі не намагалися змінювати культуру підданих. На завойованих землях вони зберігали віру, мову, систему судочинства. Діяли за принципом «Ми старини не рухаємо і новини не вводимо».

4. Велике князівство Литовське допомогло формуванню української еліти. Литовці серед його жителів складали 10%, тому шляхта з підлеглих князівств активно залучалася до управління державою.

5. Для захисту своїх кордонів Велике князівство Литовське розпочало будівництво фортець і замків на території сучасної України. Серед них і добре збережений Луцький замок, пам’ятка архітектури та історії національного значення.

6. Литовці прийняли Івана Федорова. 1566 року одному з перших слов’янських друкарів довелося тікати з Москви, де його переслідувало духовенство і бояри. Федоров осів у Великому князівстві Литовському, змінив російське прізвище на Федорович. Пізніше жив і працював у Львові, Острозі. 1574 року видав у Львові перший «Буквар».

7. З кінця 15 століття на південних кордонах князівства почалося формування козацтва. Литовські магнати ставилися до нього прихильно: комусь потрібно було захищати величезну малонаселену територію. У 1568 році відносини козаків і Литви оформили офіційно: був створений перший реєстр козаків. 300 осіб стали отримувати платню за службу.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter