Спартанці були настільки суворі, що…
На кінець 5 століття до н.е. Спарта була найсильнішою державою в античному світі. Греки наперебій хвалили її устрій, але не поспішали переймати звичаї спартанців.
Своїм устроєм Спарта нагадувала військовий табір в окупованій країні. Громадяни були абсолютною меншістю. Від них вимагалася постійна готовність до битв, в тому числі з власними кріпаками – ілотами. Інші заняття спартанці вважали зайвими.
1. …заборонили собі все
В 6 столітті до н.е. в Спарті спостерігається спрощення побуту, зникають предмети розкоші. Спартанці не пускають до себе чужинців і не виїжджають самі – щоби не навчитися поганому. Ніяких драматургів, поетів, учених або художників. Громадянам дозволено займатися військовою підготовкою і спортом, але лише тим, де за правилами не можна здатися.
Будь-яке відхилення від казармених норм каралося. Є легенда, як одного спартанця стратили за те, що він прикрасив одяг кольоровою стрічкою.
2. …воювали проти власного народу
Раз на рік групи спартанців, які пройшли курс молодого бійця – агоге, посилали грабувати і вбивати підневільних ілотів. Вигода була подвійною. Хлопці отримували досвід реального насильства і запобігали повстанням, вирізаючи найміцніших рабів.
Під час війни з Афінами спартанці оголосили, що візьмуть на допомогу підрозділ з 2000 ілотів, яким дарують свободу. Добровольців з вінками на головах водили по храмах. Всі вони пропали безвісти.
3. …розмовляли хештегами
Грецький письменник Ксенофонт казав, що простіше дочекатися слова від кам’яної статуї, ніж від спартанського юнака. Але якщо вже вони говорили, то лише по ділу. Слово «лаконічний» походить від назви спартанської області Лаконія.
Одного разу спартанському воєначальнику Педарету повідомили, що попереду на нього чекає численна ворожа армія. «Тим більше ми вб’ємо», – відповів він.
Коли цар Архідам дізнався, що елейці уклали в союз з ворогами Спарти, він надіслав їм листа: «Архідам – елейцям. Спокій прекрасний».
4. …спартанську їжу неможливо було їсти
Щоби ніхто не об’їдався у себе вдома, спартанці практикували загальні трапези. Їхньою головною стравою була чорна юшка. Вірогідний рецепт – м’ясо варили в крові, приправляли оцтом і сіллю.
Про ставлення спартанців до їжі греки розповідали безліч анекдотів. Так, житель міста Сибаріс побував на загальній трапезі спартанців і згодом сказав: «Тепер ясно, чому ви не боїтеся смерті».
5. …зневажали меломанів
До нашого часу дійшов опис композиції, яку виконували на святах в Лаконії. Чоловіки ділилися на три хори відповідно до віку. Люди похилого віку співали про те, що колись були молодими і сильними. Потім підключалися люди середнього віку. Вони співали про те, що наваляють будь-кому просто зараз. Закінчували спів наймолодші. Вони обіцяли вбити всіх в майбутньому.
Спартанські пісні не відрізнялися різноманітністю, як і музичні інструменти. Воїни були проти їхнього вдосконалення. Одного разу на святі Аполлона прогресивний артист на ім’я Тимофій натягнув на ліру більше семи струн. До нього підійшов спартанець з мечем в руках і запитав, з якого боку краще обрубати зайві – справа чи зліва?
6. …гроші возили підводами
Над грошима спартанців сміялися по всій Греції. Вони були залізними і такого розміру, що для зберігання не надто великих статків був потрібен склад. Як саме виглядали монети, вчені сперечаються. Можливо, це були прути. Можливо, за формою вони нагадували буханці.
Точно відомо, що спартанці гартували свої гроші в оцті. Це робило метал ламким і недовговічним. Жага до наживи – це не по-спартанськи.
7. …жінок обирали відповідних
Спартанські жінки не брали участі в боях, але мали хорошу фізичну підготовку і навчалися військовій справі. В порівнянні з іншими гречанками, вони користувалися такими великими правами, що спартанцям дорікали в матріархаті. Цьому є практичне пояснення: чоловіки часто гинули на війні, успадковувати їхню землю мали жінки.
Шлюб був для спартанців обов’язковим, холостяків зневажали і публічно ганьбили.
Заснована на аскетизмі і війні держава була нежиттєздатною в довгій перспективі. Спартанці часто встрягали в конфлікти, пересічні воїни гинули, а полководців розбещувала багата здобич. Армія настільки ослабла, що навколо міст почали зводити непотрібні раніше укріплення.
В 242 році до н.е. залишалися лише 700 громадян Спарти. В цей час їхніх королів вже вважали випещеними, а жінок – найбільш розпусними в Греції.