Перший політичний секс-скандал в історії США

Станіслав та Олена Завгородні

Джон Кеннеді і Мерілін Монро, Моніка Левінскі і Білл Клінтон – історія знає більше 70 випадків, коли публіка дізнавалася про позашлюбні зв'язки американських політиків національного рівня. Але їх всіх випередила людина з десятидоларової банкноти.

Влітку 1791 року Александер Гамілтон – блискучий політик, один з батьків-засновників США і перший міністр фінансів молодої держави – вирішив не їхати з дружиною в гості до її батька. Це рішення позбавить його шансу стати президентом Сполучених Штатів.

Вісім років тому завершилася Війна за незалежність, лише чотири роки тому ухвалили конституцію, два роки тому відбулися перші президентські вибори – турбот у міністра фінансів було дуже багато. У Гамілтона своє бачення фінансової системи США, але він марно намагався просунути цей план в Конгресі. Міністр пропонував зробити післявоєнні борги всіх штатів державними і виплатити їх централізовано як зобов’язання єдиної країни. Політикам з Віргінії, які на той момент контролювали законодавчу владу, пропозиція не подобалося. Борги північних штатів були більшими, ніж південних, а конгресмени тоді ще не звикли мислити інтересами держави.

Перший президент США Джордж Вашингтон тиснув на свого міністра фінансів, вимагаючи рішення. Тому Гамілтон не поїхав відпочивати з родиною і залишився у Філадельфії, яка була тоді столицею.

Александер Гамілтон і його дружина Елізабет Шуйлер Гамілтон. Джерело: Museum of Fine Arts, Boston / Museum of the City of New York / Wikipedia

Друг родини

Одного літнього дня 34-річний Гамілтон зустрів 23-річну Марію Рейнолдс. Вона розповіла сумну історію про те, що чоловік покинув її і залишив без грошей. Міністр погодився допомогти і попросив залишити адресу. Під час візиту стало зрозуміло, що дівчина не проти, якщо Гамілтон втішить її не лише грошима. Так почався зв’язок, який тривав майже рік.

Чоловік Марії, колишній службовець відділу постачання американської армії, був в курсі роману. Можливо, навіть був його ініціатором. Джеймс Рейнолдс розумів, як багато Гамілтон втратить, якщо про подружню зраду стане відомо. Він не прагнув дуелі, на якій було прийнято вирішувати подібні ситуації. Замість цього Рейнолдс фактично продавав свою дружину коханцеві.

В грудні міністр отримав лист від Джеймса з погрозами викриття. Александер припинив візити до місіс Рейнолдс і був змушений заплатити її чоловікові за мовчання $1000. Рейнолдс запропонував залишитися друзями. Марія кликала Гамілтона в гості, коли чоловік їхав з міста, а Джеймс регулярно брав у нього в борг по $30-50.

В травні 1792 року Рейнолдс заборонив Александеру зустрічатися зі своєю половинкою. Але перед цим зажадав ще одну виплату.

Доріс Кеньйон в ролі Марії Рейнолдс і Джордж Арлісс в ролі Александера Гамілтона. Скріншот з фільму «Александер Гамілтон», 1931 рік

Хід конем

Кульмінація історії припала на листопад 1792 року. Джеймса Рейнолдса заарештували за скуповування документів на отримання невиплачених пенсій і компенсацій за поранення у ветеранів Війни за незалежність. Щоби уникнути покарання, він викликав у в’язницю конкурентів Гамілтона з Демократичної партії і запропонував угоду: звільнення за докази співучасті міністра фінансів у злочині.

Розслідуванням махінації займалася комісія на чолі з сенатором і майбутнім п’ятим президентом США Джеймсом Монро.

«Містер Рейнолдс сказав, що Гамілтон заробив на спекуляціях $30 тисяч і йому самому позичав для спекуляцій», – писав Монро у матеріалах слідства.

Вийшовши на свободу, Джеймс Рейнолдс негайно зник. Комісія прийшла до Марії. Та пред’явила написані рукою Гамілтона записки про видачу грошей в борг її чоловікові.

Міністру довелося пояснити, з чим були пов’язані виплати. Джеймс Монро обіцяв, що подружня зрада залишиться в секреті, проте скопіював листи Гамілтона і переслав копії своєму другові Томасу Джефферсону, майбутньому третьому президенту США.

Портрет Томаса Джефферсона роботи Рембрандта Піла. Джерело: White House Historical Association / Wikipedia

Але осад залишився

Ця інформація стала бомбою сповільненої дії. Через п’ять років Александер Гамілтон пішов з поста міністра і активно включився в політичну боротьбу як лідер Федералістської партії. Тоді засновник Демократично-республіканської партії Томас Джефферсон став розпускати чутки про його особисте життя і передав копії листів Рейнолдса відомому журналісту Джеймсу Каллендеру.

В серії памфлетів Каллендер спочатку розповів про роман Гамілтона з Марією Рейнолдс, а потім представив цей зв’язок прикриттям махінацій міністра фінансів і Джеймса Рейнолдса.

Аверс банкноти номіналом 10 доларів США зразка 2004 року з портретом Александера Гамілтона. Джерело: Wikipedia

Гамілтон відповів власним твором, який пізніше назвуть «Памфлетом Рейнолдса». На 95 сторінках політик спростовував звинувачення в корупції, але зізнався в адюльтері і вибачився за зраду.

«Мене обвинувачують у зв’язку з Джеймсом Рейнолдсом з метою спекуляції грошима. Мій справжній злочин – любовний зв’язок з його дружиною, причому, з його відома та за його потурання, а, можливо, і початково викликаний змовою між чоловіком і жінкою з метою вимагати у мене гроші».

Чесність викликала повагу, але репутація політика була зіпсована. Александер не міг на рівних протистояти Томасу Джефферсону і втратив шанс балотуватися на найвищий пост країни.

11 липня 1804 року Гамілтона смертельно поранив на дуелі Аарон Берр, колишній віце-президент при президенті Джефферсоні. Александер помер наступного дня у віці 47 років. Зі складеної перед поєдинком записки стало відомо, що Гамілтон не збирався чинити опір: «Мої релігійні і моральні принципи суперечать практиці дуелей. Вимушене пролиття крові людської істоти в приватному поєдинку, забороненому законом, завдає мені болю… Якщо Господь надасть мені таку можливість, я вистрелю в бік перший раз і, гадаю, навіть другий».

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter