Чому у Монро задерлася спідниця? Типова нью-йоркська історія

Станіслав Завгородній

З початку 20-го століття чоловіки на Мангеттені чекали, коли потік повітря оголить ноги перехожої дівчини. Часто вони отримували бажане.

Вночі 15 вересня 1954 року на розі Лексінгтон-авеню і 52-ї вулиці в Нью-Йорку понад тисяча осіб спостерігала за зйомками фільму «Сверблячка сьомого року». Мерилін Монро раз за разом ставала на вбудовану в тротуар вентиляційну решітку метро, ​​і її біла плісирована сукня здіймалася догори під схвальне ревіння публіки. Втім, в цьому не було нічого надприродного. На той час задерті повітрям догори спідниці вже півстоліття були пам’яткою Мангеттена.

Як все починалося

Невдовзі після того, як в 1902 році на перетині П’ятої авеню і 23-ї вулиці завершили будівництво одного з перших хмарочосів міста, Флетайрон-білдінг, місцеві жителі помітили одну його особливість. Навіть найлегший вітерець здіймав потоки повітря на перехресті поряд з трикутною будівлею. В ті роки жінки носили довгі сукні та спідниці, і споглядання жіночих ніг на вулиці було непересічною подією. В перші роки 20-го століття біля Флетайрон-білдінг часто можна було побачити чоловіків, які з нетерпінням чекали чергового пориву вітру.

Цей район вже тоді був престижним, і поліцейські проганяли таких роззяв криками «Twenty three skidoo!» («Геть звідси на 23-у вулицю!»). Пізніше вираз «23 skidoo» став американським фразеологізмом, що позначає «швидко піти, сховатися».

Листівка з Нью-Йорка – 1905 р.; Флетайрон-білдінг – 1903 р. Джерело: Wikipedia / Library of Congress

Технічний прогрес

Першу лінію нью-йоркського метро запустили в 1904 році. Згодом під найбільш густонаселеним районом міста, Мангеттеном, проклали мережу неглибоких тунелів, які потребували вентиляції. З огляду на величезну вартість землі, ніяких надземних споруд для нагнітання повітря тут не будували.

Вентиляційні решітки на Мангеттені вмуровані просто в тротуари. Потяги метро постійно створюють над ними висхідні потоки повітря. Варто в цей момент пройти по тротуару жінці у спідниці – і вона ризикує опинитися в такій же пікантній ситуації, як Монро.

За кадром

Тієї вересневої ночі в Нью-Йорку зробили 14 дублів, але жоден з них не задовольнив режисера Біллі Вайлдера. Епізод, який увійшов до «Сверблячки сьомого року», пізніше зняли на студії в Голлівуді.

В особистому житті Мерилін ці вуличні зйомки відіграли дуже важливу роль. У натовпі, який із захопленням вітав польоти спідниці, стояв чоловік актриси, знаменитий бейсболіст Джо Ді Маджо. Італієць був ревнивим, і йому дуже не подобалося, як сотні чоловіків розглядали оголені ноги його дружини. Після закінчення зйомок Джо і Мерилін посварилися, а вже за два тижні Монро почала шлюборозлучний процес.

Білу сукню Мерилін, яка здіймалася над вентиляцією нью-йоркського метро, ​​в 2011 році продали на аукціоні за $4,6 мільйони.

60 years ago today @marilynmonroe and Sam Shaw made history with this photo #HiSamSpade #iconicsamshaw

Публикация от Shaw Family Archives (@samshawphoto)

Happy Tom Ewell with co-star @marilynmonroe and her #flyingskirt September 1954 #NewYorkNewYorkItsAWonderfulTown

Публикация от Shaw Family Archives (@samshawphoto)

Фото на обкладинці: Скульптура Мерилін Монро на Мічиган-авеню / Depositphotos (кольорокорекція WAS)

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter