Бій до смерті: Гаррі Гудіні проти медіумів
Він зміг вибратися з камери смертників Бутирської в’язниці й, скинувши кайдани, піднятися з дна Темзи. Однак найвідоміший фокусник в історії тільки здавався невразливим. Гудіні не пережив конфлікту зі спіритуалістами і пари ударів у корпус.
У жовтні 1926 року після шоу в Монреалі за лаштунки зайшли троє молодиків. Студент на прізвище Вайтхед запитав, чи правда, що артист здатний витримати будь-який удар в живіт. Гудіні дійсно заявляв це публічно, але до ударів йому треба було готуватися.
Фокусник не встиг напружити прес, коли Вайтхед завдав серію сильних ударів в корпус. Удари викликали розрив апендикса. За кілька днів великий Гаррі Гудіні помер від перитоніту.
Підозра у вбивстві лягає на спіритуалістів. Можливо, навіть сам Артур Конан Дойл був причетний.
Американці захопилися спіритичними сеансами в середині 19 століття. Тоді про себе заявили сестри Фокс. Дві дівчини з Нью-Йорка нібито вступили в контакт з духом торговця, убитого в підвалі їхнього будинку, і стали популярними медіумами. 1855 року в США налічували вже близько 1 мільйона послідовників спіритуалізму.
У Європі різкий сплеск інтересу до спіритуалізму спровокували жертви Першої світової війни. Бестселером стала книга «Раймонд, або Життя і Смерть», автором якої був один з винахідників радіо Олівер Лодж. Фізик описав свій досвід спілкування із загиблим на фронті сином. 1916 року публічно оголосив себе спіритуалістом і Артур Конан Дойл, який втратив на війні сина, брата і двох племінників.
Такі різні, але такі близькі
Американський ілюзіоніст Гаррі Гудіні прославився унікальними трюками зі звільнення з ланцюгів, гамівних сорочок, тюремних камер, скринь і ємностей з водою. Він дев’ять років був президентом Товариства американських фокусників і люто викривав обман публіки конкурентами — модними тоді медіумами.
1920 року Гудіні поїхав на гастролі в Англію і передав Артуру Конан Дойлу свою книгу «Чарівник серед духів». Це була досить дивна пропозиція дружби, оскільки робота викривала спіритуалістів, а творець Шерлока Холмса і доктора Ватсона значився серед апостолів нової релігійної течії. У листуванні сер Артур схиляв Гудіні визнати можливість спілкуватися з духами. Ілюзіоніст відповів у необразливому тоні: мовляв, він налаштований скептично, але відкритий для нових знань.
Вони зустрілися в будинку письменника 14 квітня 1920 року, сподобалися один одному і, хоч не зійшлися в поглядах, почали дружити сім’ями. Сеанси лондонських медіумів на Гудіні враження не справили. У листах друзям він називав шахраями всіх, хто зображував зв’язок з потойбічним світом.
Два роки по тому Конан Дойл з родиною прибув до Сполучених Штатів, щоб зробити велике турне зі спіритичними сеансами і таким чином підтримати рух. Гудіні і його дружина Бесс прийняли друзів у себе в Нью-Йорку, а потім запросили їх провести вікенд в Атлантік-Сіті. Вихідні йшли чудово, поки не стався сюрприз. Британські гості запропонували організувати сеанс зв’язку з духом Сесілії, покійної матері фокусника. Гудіні мав з нею дуже ніжні стосунки і навіть через 9 років після смерті мами до кінця не змирився з втратою.
Маму потурбували!
Сеанс взялася провести Джин Елізабет, дружина письменника, яка нібито мала дар медіума. Вона почала викликати дух, дихання її стало перериватись, повіки затремтіли. Схопивши олівець, місіс Дойл записала на 15 аркушах повідомлення зі світу мертвих. У ньому мати Гудіні дякувала Дойлам за можливість звернутися до сина, повідомляла про радощі життя після смерті і свої клопоти з облаштування потойбічного будинку.
Гаррі не сказав друзям, що Сесілія за життя говорила на ідиш і зовсім не вміла писати англійською, що вона була юдейкою і не стала б рукою Джин Елізабет малювати християнські хрести, і що мати чомусь забула згадати про свій день народження, на який припав «сеанс зв’язку».
Проте цими недолугостями Гудіні поділився за чотири місяці з журналістами британської газети The Sun. Він заявив, що ніякого контакту не було. Дойл образився і відповів різким листом. У ньому була висловлена впевненість, що духи можуть вчитися, тож мати фокусника могла освоїти англійську мову на тому світі, і що під час спіритичного сеансу відбувається переклад думок духа на мову медіума, і що день народження не має для померлих ніякого значення.
Відносини було зіпсовано.
Ектоплазма з вагіни
У серпні 1924 року Гудіні побував в Бостоні на сеансах Міни Крендон, знайомої Конан Дойла. Її виступи були скандальними: медіум з’являлася перед публікою в прозорих шатах, часто роздягалася догола, а для матеріалізації духу свого брата Волтера використовувала ектоплазму з вагіни.
Подейкували, що чоловік Крендон, хірург за фахом, заради слави подружжя прооперував їй піхву — і відтоді вона могла «чарівним чином» під час спіритичних сеансів витягувати з себе різні предмети.
Під час сеансів Міна просила закривати свої руки в спеціальному ящику. Це служило доказом, що рух речей по кімнаті здійснювався духами, без її допомоги. Однак Гудіні виявив в ящику складну лінійку, за допомогою якої можна було оперувати предметами на відстані (наприклад, дзвонити в дзвіночок).
Гудіні звинуватили в тому, що лінійку підкинув він. Дух Волтера Крендона прокляв фокусника на віки вічні, а медіум попередила: «Якщо ви публічно зганьбите мене ще раз, мої друзі гарнесенько вас поб’ють». Це не було порожньою загрозою. Приятелі, здатні пробити череп, у неї дійсно були.
Артур Конан Дойл у листі містерові Крендону пророкував: «Щось трапиться з Г… Краще бути розчавленим експресом, ніж стояти на шляху духів».
Кінець дружбі
Проклятий усіма духами, Гудіні відправився в круїз Америкою, демонструючи трюки спіритів з подальшим викриттям. На засіданні парламенту, де розглядався закон про заборону ворожінь і передбачень долі, він заявив: «Існує лише два види медіумів: розумово неповноцінні, які мають спостерігатись у лікарів, і цілком розсудливі шахраї».
Конан Дойля фокусник назвав «загрозою людству». Гудіні стверджував, що письменник у своїй спіритуалістичній діяльності переступає закон, бо «трохи збожеволів на старості років».
Гаррі Гудіні підтримала поліція — в Каліфорнії керівництво Національної незалежної спіритуалістичної асоціації звинуватили в шахрайстві. Медіуми панікували. Виступи ілюзіоніста впливали на їхні доходи від сеансів. У Чикаго на протест вийшли півтори тисячі прихильників вчення Конан Дойля.
Особливо сильно діставалося Міні Крендон. Розслідування встановило, що відбиток пальця «духу брата Волтера» збігається з відбитком дантиста її чоловіка. Крім того, Гудіні опублікував брошуру проти спіритуалістів, в якій повідомив про погрози на свою адресу. Крендон виправдовувалася: як може слабка жінка загрожувати чоловікові, сильному як кінь?!
Розслідування через 80 років
До публікації в 2006 році книги Вільяма Калуша і Ларрі Слоумана «Таємне життя Гудіні: становлення першого американського супергероя» вважалося, що причиною загибелі фокусника став інцидент з Вайтхедом в гримерці. Але автори з’ясували, що було ще одне побиття, в тому ж Монреалі. Гудіні читав газету в вестибюлі готелю, коли міцний парубок прямо через газету завдав йому несподіваний удар в живіт.
Після того, що сталося Гудіні провів ще одне шоу в Детройті. А потім зліг і з температурою 40⁰ був доставлений до лікарні. Там видалили гній, який потрапив в черевну порожнину з розірваного апендикса.
«Не дивуйтеся, якщо в разі моєї смерті шахраї-спіритуалісти оголосять національне свято», — говорив ілюзіоніст лікарям.
Незабаром розвинувся перитоніт, отрута паралізувала кишечник. 31 жовтня 1926 року Гудіні помер.
Розтин не проводився. Після похорон Гудіні пішли чутки, що великого фокусника отруїли. Довести це не вдалося, але підстави так думати були. У ті роки спіритуалісти нерідко використовували проти своїх ворогів миш’як.
Після смерті чоловіка Бесс Гудіні десять років поспіль в ніч на Хелловін запрошувала до себе медіумів. Спроби отримати послання з того світу виявилися марними.
Вільям Калуша і Ларрі Слоуман прийшли до висновку, що Артур Конан Дойль несе частку відповідальності за загибель ідеологічного противника. Адже фанати спіритуалізму могли сприйняти його передбачення смерті Гудіні як керівництво до дії.
