У римській базиліці Сан-П’єтро-ін-Вінколі, біля гробниці папи Юлія ІІ, стоїть одна з найвідоміших скульптур Мікеланджело — «Мойсей». Роги на голові пророка дуже бентежать відвідувачів.

Сьогодні роги — ознака диявола чи зрадженого чоловіка. Ні тим, ні тим Мойсей не був, і Мікеланджело не думав нікого зневажити. Він керувався давнім європейським помилковим уявленням і новою італійською модою.

Труднощі перекладу

Мойсей спускається з гори Синай, у його руках скрижалі із заповідями, обличчя сяє променями світла. Люди бояться і благоговіють. Так епізод описаний у слов’янській версії Біблії. В європейській — пророк спускається рогатим.

Мікеланджело, «Мойсей», 1513—1515. Фото: Jörg Bittner Unna / Базиліка Сан-П’єтро-ін-Вінколі / CC BY 3.0
Мікеланджело, «Мойсей», 1513—1515. Фото: Jörg Bittner Unna / Базиліка Сан-П’єтро-ін-Вінколі / CC BY 3.0

В оригіналі Старого Завіту постать Мойсея, який несе скрижалі, описано староєврейським словом «керен» — це «той ще світиться променями», яке легко сплутати зі словом «карнаім» — «роги».

У Середньовіччі Європа користувалася латинським перекладом Біблії, відомим як «Вульгата» («Загальна»). Його автор, Ієронім Стиридонський, перевів «керен» латинським словом cornuta, тобто «з рогами». Можливо, він думав, що описує святість і велич пророка. Роги часто виступають в Біблії символами сили і слави.

Ієронім не врахував того, якими погано освіченими будуть читачі Старого Завіту.

Перше відоме зображення рогатого Мойсея в європейській іконографії. Ілюстрація: MS. Cotton Claudius B.IV. / Британська бібліотека

Роги не справжні!

У Середньовіччі в Європі давньоєврейської мови не знали, прочитати оригінал Старого Заповіту не могли, і тлумачення «рогів Мойсея» стало проблемою. Один шотландський учений писав, нібито Мойсей відростив роги, щоб показати земному народові бодай щось тваринне у своїй просвітленій подобі.

Допомога надійшла від європейських юдеїв. Видатний рабин Раші в 11 столітті написав коментар до Танаху, в якому пояснив, що роги — це метафоричні промені світла. Переклад трактату на латинь став великою підмогою для християнських теологів.

Мойсей на горі Синай. Вітраж Шартрського собору, перша чверть ХІІІ століття. Фото: Wikipedia

Учені-теологи розібралися з проблемними рогами. Та вони не мали і не бажали мати жодного зв’язку з простими вірянами. Для неграмотного народу розповсюджувалися примітивні й часто помилкові перекази Старого Заповіту з малюнками, що допомагали засвоїти основні події Біблії. Зображення рогатого Мойсея потрапило звідти в серйозні рукописи, на фрески і вітражі церков.

Американські єпископи в митрах. Фото: Sarah Webb / catholicphilly.com
Американські єпископи в митрах. Фото: Sarah Webb / catholicphilly.com

На південь Європи міф про роги проникає в 15 столітті. Найяскравіше свідчення цього — той самий «Мойсей» Мікеланджело. У написаній через 60 років «П’єті» Тіціана роги вже сором’язливо позначені двома великими шишками на лобі пророка.

Єдине, що залишилося від рогів Мойсея в сучасному світі, — головні убори католицького духовенства, митри. Від православних вони відрізняються двома виступами вгорі. Форма митр склалася в 12–13 століттях, коли Мойсей перебував у всьому блиску своєї рогатої слави.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter