3 листопада 2016 року актор Білл Мюррей по-справжньому заплакав. Його улюблена бейсбольна команда «Чикаго Кабс» нарешті подолала низку невдач тривалістю в 108 років.

Бейсбол виник у першій половині 19 століття, а від початку 20-го головною подією року в цьому спорті стали «Світові серії» — фінальні матчі між переможцями двох головних ліг США.

На початку минулого століття «Чикаго Кабс» («Чиказькі ведмежата») були однією з найсильніших команд ліги та впевнено перемагали у «Світових серіях» два роки поспіль — у 1907-му та 1908-му. Після цього почалася низка невдач.

«Чикаго Кабс» («Чиказькі ведмежата») — одна з найстаріших команд професійного бейсболу. Фото 1913 р. Джерело: Library of Congress

1914 року команда перебралася на новий стадіон «Ріглі Філд», названий на честь власника команди, виробника жуйки Вільяма Ріглі. Змінювали одне одного покоління спортсменів і вболівальників, та «Кабс» не могли стати чемпіонами.

Період невезіння був таким тривалим, що забобонні вболівальники заговорили про прокляття, наслане на команду. Після інциденту, що стався на «Ріглі Філд» 6 жовтня 1945 року, прокляття навіть знайшло ім’я.

Вільям Сіаніс і його козел. Фото: billygoattavern.com
i

У бейсболі є кілька відомих проклять. «Прокляття Бамбіно» назване за прізвиськом великого гравця Бейба Рута, якого нерозважливо продав власник «Ред Сокс». Так уболівальники бостонської команди пояснювали 84-річну низку невдач. Інший приклад — прокляття, нависле над командою «Вайт Сокс» до 2005 року після умисної здачі кількома гравцями «Світової серії» 1919-го. Але з «прокляттям козла» за тривалістю не зрівняється ніщо.

Особливий прихильник

Того дня «Кабс», зумівши пробитися до «Світової серії», приймали на домашньому стадіоні «Детройт Тайгерз». На трибунах серед тисяч інших фанатів чиказької команди сидів ексцентричний власник бару «Таверна цапа Біллі» Вільям Сіаніс. Він народився у Греції 1895-го, у 17 років переїхав до США, вивчив англійську мову з газет, багато працював і зумів купити у борг «Таверну Лінкольна», розташовану поряд з бейсбольним стадіоном.

За легендою, в день останнього платежу за кредитом з вантажівки, що проїжджала повз бар, випало козеня. Власник підібрав його, дав кличку Мерфі та змінив на його честь назву свого закладу. Сіаніс так любив тварину, що навіть брав її з собою на бейсбольні матчі — купував цапові окремий квиток і таким чином рекламував свій бар серед уболівальників.

Але того дня люди, невдоволені запахом козла, змусили Сіаніса залишити трибуну. Обурений, Вільям закричав: «Ці “Кабс” більше ніколи не виграють!». Журналісти підхопили історію, вона стала широко відомою, а невдачі «Ведмежат» відтоді пояснювали «прокляттям козла Біллі».

Таке печиво продавалося біля бейсбольного стадіону в Чикаго, 2016 рік. Фото: Arturo Pardavila III / Flickr

З надією

У 21 століття «Кабс» увійшли, несучи на собі тяжкість зурочення Вільяма Сіаніса. Але вболівальники не полишали надію і намагалися зняти прокляття. Вони змусили власника таверни забрати слова назад, а його племінник не раз приводив козла на «Ріглі Філд» — фанати це схвалювали. Та все було марно до 2016 року.

Тільки того року восени «Ведмежата» зуміли виграти «Світову серію», подолавши більш ніж столітнє прокляття. Білл Мюррей — найвідоміший уболівальник «Кабс» — дочекався перемоги улюбленої команди.

«Чикаго Кабс» виграли фінальний матч «Світової серії», 3 листопада 2016 року. Фото: сторінка «Чикаго Кабс» на Facebook
«Чикаго Кабс» по 108 роках знову виграли фінальний матч «Світової серії», 3 листопада 2016 року. Фото: сторінка «Чикаго Кабс» на Facebook
«Чикаго Кабс» по 108 роках знову виграли фінальний матч «Світової серії», 3 листопада 2016 року. Фото: сторінка «Чикаго Кабс» на Facebook
«Чикаго Кабс» по 108 роках знову виграли фінальний матч «Світової серії», 3 листопада 2016 року. Фото: сторінка «Чикаго Кабс» на Facebook

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter