Надія з Поділля врятувала життя своєму сину і замість нього керувала наймогутнішою державою Середземномор'я. Розповідає Олександра Шутко — авторка книжок «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» і роману «Хатідже Турхан».

Коли майбутній султан Мехмед ІV був малим, батько Ібрагім I під час нападу гніву кинув його до фонтану. Мехмед вдарився головою і мало не потонув. Як цей випадок вплинув на світову історію, читайте у статті «Найдовше катування в історії: 22 роки облоги Кандії».

Гречанка Кьосем була видатною інтриганкою навіть за мірками Османського двору. У 15 років потрапила до гарему Агмеда I, посунула кількох наложниць і стала коханою дружиною. Народила султану десяток дітей. Розбудовуючи власний клан, Кьосем по кілька разів видавала кожну з дочок заміж за впливових людей імперії. Синів вона вела до влади за допомогою шантажу, підкупу та залякування.

По смерті султани знайшли 20 скринь із золотими флоринами і 3 тисячі шитих золотом шалей з китайського шовку, вартістю 50 тисяч срібних монет куруш кожна. Так валіде інвестувала хабарі, отримані від османських чиновників та європейських послів за лобіювання їхніх інтересів перед монархом.

П’ять років Кьосем керувала державою як регентка при малолітньому сині Мураді IV. Після його смерті султаном став Ібрагім І. Той конфліктував з матір’ю і поплатився за це життям — був вбитий яничарами після палацового заколоту. Утримати вплив Кьосем планувала й після сходження на престол 6-річного онука Мегмеда. Вона присвоїла собі небачене до того звання «старшої валіде» і відсунула в тінь мати султана — 21-річну українську наложницю. Надію з Поділля турки називали Хатідже Турхан.

Битва зі свекрухою

Не так склалося, як гадалося Кьосем. Невістка виявилася спритницею. Вона знаходила способи нав’язувати Мегмеду свою волю і в обхід старшої валіде роздавати державні посади прихильним людям. За три роки навколо Хатідже Турхан в палаці згуртувалася фракція, до якої входили великий візир, головний євнух і одна зі служниць Кьосем.

Служниця повідомила про план отруїти Мегмеда IV і посадити на трон іншого онука Кьосем, чия мати видавалася їй більш поступливою. Прихильники Хатідже Турхан діяли швидко — 2 вересня 1651 року вдерлися посеред ночі у палац та задушили бабусю султана мотузкою.

Це було перше в історії вбивство валіде.

Ліворуч — Хатідже Турхан-султан, 17 століття. Регіональний музей міста Птуй. Праворуч — Кьосем-султан з сином Мурадом або Ібрагімом, друга половина 17 століття, приватна колекція. Фото надане Олександрою Шутко

На чолі Османської імперії

Тієї ж буремної ночі Хатідже Турхан взяла владу до рук: почала від імені неповнолітнього сина Мегмеда видавати розпорядження великому візирові. Збереглися листи, в яких вона з позиції сили звинувачувала 80-річного Гюрджю Мегмеда-пашу в бездіяльності та брехні.

«Ти казав: „У нас є вороги. Все, що вони говорять нашому повелителю, неправда“. Насправді, ніяких ворогів немає. Всевишній не каратиме тебе, свого раба, за наполегливу роботу над державними та духовними справами. Віддавай їм душу та серце. Я стежу за тобою, не брешіть у покоях падишаха. Про вихід п’ятого дня цього тижня флоту надішли нам правдиву новину. Валіде-султан».

Зрештою Гюрджю Мегмеда було звільнено. За п’ять наступних років регентування Хатідже Турхан змінила з десяток великих візирів. Жоден з них не впорався з ключовими проблемами Османської імперії того часу: війна з венеціанцями за Крит затягнулася, флот перебував у поганому стані, а гроші на бойові дії та побудову нових кораблів могли принести лише непопулярні економічні реформи. Зате в цей час султан Мегмед, а фактично — Хатідже Турхан, взяв під протекторат Богдана Хмельницького і надіслав йому на допомогу військо кримських татар.

Хто ти, Хатідже?

Інформацію про регентку збирали європейські дипломати. Поляк Миколай Бєгановськи та венеціанець Джакомо Кверіні сповіщали своїх монархів про те, що молода валіде є українкою. Так само, як Роксолана, Надія була викрадена з дому татарами. Після кількох перепродажів 12-річну дівчинку подарували валіде Кьосем. Вона пройшла навчання і стала наложницею султана Ібрагіма І, якому в свої 14—15 років народила первістка Мегмеда.

Невдовзі Хатідже Турхан зустріла у Стамбулі молодшого брата Юсуфа (певно — Йосип), який також пережив кримськотатарський полон, і збудувала йому палац. Після смерті брата вона назвала на честь Юсуфа новозведену мечеть.

За твердженнями французького мандрівника Петіса де ла Круа, Хатідже Турхан була гарною, високого зросту, делікатною, блакитноокою із золотавим волоссям. Османський хроніст 18 століття Агмед Ресмі зазначає, що вона мала блакитні очі, білу шкіру та каштанові коси.

Турхан Хатідже-султан. П’єтро де Йоде ІІ, 1640-1660 роки. Джерело: Музей Тейлора / europeana.eu
Печатка Хатідже Турхан. Фото надане Олександрою Шутко
i

Не маючи сил зберегти незалежність у протистоянні з Річчю Посполитою та Московською державою, гетьман Петро Дорошенко став шукати союзу з султаном Мехмедом IV. 1669 року Військо Запорозьке стало санджаком (областю) Османської імперії, Дорошенко одержав титул бея.

Від Роксолани до Надії

1656 року економічні проблеми спричинили чергове повстання яничарів. Ситуація була критичною. 14-річний султан Мегмед в сльозах умовив заколотників не вбивати його мати. За це він пожертвував головами головних євнухів і своєї няньки, а Хатідже Турхан була змушена відмовитися від реальної влади на користь нового енергійного візира Мегмеда Кепрюлю. Він стратив десятки тисяч нечистих на руку чиновників і суддів, придушив повстання у провінціях і чвари в монаршому палаці, нарешті захопив венеційську фортецю Кандія на Криті.

Так добігла кінця сторічна епоха «Жіночого султанату», коли гарем визначав політику імперії. Вона почалася з українки Роксолани і завершилася українкою Надією.

Навіть утративши владу, Хатідже Турхан зберегла любов сина. Разом із Мегмедом ІV вона вирушила у похід на Хотин на підтримку союзного гетьмана Дорошенка і змогла відвідати рідні землі.

Вид з Босфору на Нову мечеть Хатідже Турхан. Фото надане Олександрою Шутко
Внутрішній дворик Нової мечеті. Фото надане Олександрою Шутко
Склепіння Нової мечеті. Фото надане Олександрою Шутко

Решту життя валіде присвятила будівництву. Під її контролем будували фортеці на вході в протоку Дарданелли, на її замовлення та кошти звели Нову мечеть з двома мінаретами, школою, султанськими покоями, фонтаном та бібліотекою, а поряд — Єгипетський ринок. 1683 року померла і була похована в найбільшій гробниці Стамбулу.

Хатідже Турхан не здобула такої популярності, як Роксолана, зате на відміну від попередниці здобула реальну владу. П’ять років вона особисто керувала Османською імперією за малолітнього сина Мегмеда ІV.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter