Гід формою Другої світової — італійський берсальєр
Спецпроект WAS приурочений до річниці капітуляції нацистської Німеччини. Вивчайте і порівнюйте уніформу піхотинців семи армій, що воювали на європейському театрі Другої світової війни.
У п’ятому випуску — рядовий Королівської італійської армії.
Євген, 24 роки, реформує музеї «Укрзалізниці»
Форма: рядовий 3-го полку берсальєрів
Берсальєр зі складаним велосипедом Bianchi за спиною, 1917 рік
Про екіпіровку
— Від початку мій батальйон був велосипедним. Стрільці пересувалися на перших у світі армійських складаних велосипедах моделі 1912 року. Вони мали передні і задні амортизатори, передні та задні гальма. На велосипедах їздили під час бойових завдань. На маршах їх зазвичай складали і за допомогою плечових лямок носили за спиною.
Як бачите, у деяких деталях спорядження Італія задавала тренди. Приміром, також першою дала солдатам камуфльовані плащ-намети. Але таких передових предметів в екіпіровці її армії під час Другої світової було небагато.
3-й полк берсальєрів брав участь в операції «Барбаросса», воював на Донбасі. На відзнаку має український тризуб у своєму гербі. Був майже знищений у районі Сталінграда. Після переформування до кінця війни залишився в Італії.
Деталі
— Кітель і бриджі вовняні, модель 1940 року. Усіх і завжди дивує факт, що в італійських піхотинців того часу не було штанів. Зиму 1941—1942 років на Донбасі берсальєрам довелося провести в бриджах.
Черевики — модель Першої світової, 1912 року. 72 шипи в підошві, повністю шкіряні, низькі. У звичайних підрозділах до черевиків ішли обмотки. Краги носили ті, кому зі службового обов’язку доводилося поратися з механізмами, — артилеристи, мотоциклісти, велосипедисти, танкісти. Вони з вичиненої триміліметрової шкіри, добре захищають.
Італійська каска вважається однією з найуспішніших моделей Другої світової. До неї армія носила каску Адріана, французького типу. На моїй — кронштейн для кріплення пір’я. Берсальєри носять його навіть у бойових умовах. Це традиція.
— Бордові петлиці — теж знак берсальєрів. Зірочка на них — знак Королівської армії. Звання позначалися нашивками на рукаві. Нижні чини не носили погони, тільки офіцери.
Спорядження
— Підсумки і розвантажувальні системи в італійців були застарілі. До моєї входить ремінь і два шкіряні підсумки зразка 1912 року. Пізніше Муссоліні запровадив нову воєнну доктрину, згідно з якою бій італійського солдата мав тривати не більш ніж 10 хвилин. Швидким натиском розраховували виконати всі завдання. Після цього солдат мусив поповнити запаси в підрозділі постачання. Тому кількість підсумків скоротили до одного. Також у системі є кріплення для штик-ножа.
— Італійці одними з перших прийняли схеми тактичного спорядження. На одноденні операції солдат носив сухарну сумку. У мене десантного типу, але вона була поширена в усіх підрозділах. В операціях тривалістю до трьох днів сумка-рюкзак 1929 року моделі, що на мені. Її можна носити як сумку чи як рюкзак, змінивши положення лямок. Для триваліших бойових дій мали рюкзак.
Ковдра на сумці — з вовни сомалійського верблюда. Знизу прикріплений плащ-намет, всередині набір приладдя.
Берсальєр у складі сил швидкого реагування НАТО.
— Фляга зразка 1929 року. Вона зручна. По-перше, літрова — у червоноармійців і німців були менші. По-друге, у ній є соска для нормованого прийому води.
Протигазна сумка — 1935 року. Більшість солдатів носили в ній гранати, патрони, їжу. Протигаз часто викидався на узбіччя.
Чим воювали
— Гвинтівка — Carcano моделі 1938 року, перехідна версія. З Першої світової і до 1941 року італійська піхота мала зброю калібру 6,5 міліметра. Потім було вирішено замінити гвинтівковий боєприпас більш потужним — 7,35 мм. Проте італійська промисловість не впоралася із завданням. В авральному режимі карабін знову переробили під 6,5 мм, але прицільна планка залишилася під більший калібр.
Утім, це хороша точна зброя на дистанції до 300 метрів. З такої гвинтівки Лі Гарві Освальд убив Кеннеді.
