Боротьба з мафією за методом Беніто Муссоліні
У червні 1929 року італійські газети з гордістю повідомили громадянам про перемогу над сицилійською мафією. Беніто Муссоліні назвав це черговим досягненням фашизму та обіцяв Сицилії вічний порядок. Однак мафія не загинула, а причаїлася. Як фашисти боролися з організованою злочинністю і чим це закінчилося, розповідає WAS.
Мафія для сицилійців — це друга влада. До неї звертаються за допомогою, коли чиновників і поліцію залучати не можна або немає сенсу.
Муссоліні така ситуація принципово не влаштовувала. Тоталітарна доктрина передбачала зосередження всіх повноважень в руках лідера держави та Національної фашистської партії. Незабаром після того, як 1922 року фашисти отримали контроль над урядом, вони почали війну проти мафії.
Пацифікувати Сицилію Муссоліні наказав одному з найдосвідченіших правоохоронців країни — Чезаре Морі. До 1922 року він одержав досвід боротьби з розбоями на Сицилії, потім служив в поліції Болоньї та протистояв фашистам, які набирали силу. Але влада змінилася, і таланти колишнього супротивника виявилися потрібні новій Італії.
У 1925 році Морі отримав посаду префекта Палермо і необмежені повноваження.
«У Вашої високоповажності є карт-бланш. Державну владу на Сицилії слід безумовно, я повторюю, безумовно відновити. Якщо чинні закони будуть заважати Вам, це не стане проблемою, ми видамо нові», — телеграфував Дуче.
Морі зрозумів вождя буквально і в боротьбі з мафією використовував усі можливості. Лише за перші два місяці без будь-яких ордерів заарештували 500 людей. 1926 року Морі з загоном карабінерів окупував село Ганжі поблизу Палермо, яке вважалося оплотом мафії. Майже все чоловіче населення вирушило до в’язниці.
Задіяли погрози, шантаж, викрадення, тортури. Підозрюваних членів «Коза Ностри» зв’язували так, щоб спина лишалася на підлозі, а ноги були задерті вгору. На обличчя надягали протигаз, в дихальну трубку заливали солону воду, били кийками по ступнях, викручували геніталії. Процедуру повторювали до одержання потрібних показів.
Користь поліція видушувала навіть з гордості мафіозі. Щоб виманити з таємного укриття боса Гаетано Феррарелло, Морі назвав його боягузом і викликав на дуель. Коли мафіозі з’явився, його схопили та кинули до в’язниці. Феррарелло вдався до самогубства, а Чезаре Морі увійшов в історію як «Залізний префект».
До 1929 року сотні членів мафії були вбиті, сиділи в тюрмі або емігрували в США. Муссоліні та Морі святкували перемогу. Але помста — це страва, яку подають холодною. Тільки-но влада фашистів похитнулася, сицилійські дони взяли реванш.
9 липня 1943 року англійці та американці висадилися на Сицилії. З мафією домовилися заздалегідь — через італійську діаспору в США. Завдяки підтримці місцевого населення, союзники наперед знали про пересування ворожих підрозділів і диверсійних груп.
21 липня з фортеці Монте-Каммарата, яку німці вважали майже неприступною, втекли до двох третин італійського гарнізону. За однією з версії, саме мафія зробила солдатам пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися. Сицилія зустрічала англійців з американцями, як своїх визволителів.
Що було далі:
- За допомогу в захопленні Сицилії влада США відпустила з в’язниці боса італійської мафії Нью-Йорка, сицилійця Лакі Лучано. 1936 року за організацію мережі борделів він був засуджений на термін до 50 років з правом просити про дострокове звільнення через 30. Лучано вийшов на свободу через сім, 1943 року.
- Британсько-американські війська дозволили мафіозі обійняти посади у місцевій владі, звільнені прибічниками фашистів. Цій владі передавали трофейну зброю, захоплену союзниками на Сицилії в італійської армії та німецьких підрозділів.