Одного разу в Новій Англії. Як чай став причиною виникнення США
Взимку 1773 року американські активісти з Бостона провели видовищну акцію прямої дії — знищили 342 ящики чаю, що належав британцям. Бостонське чаювання стало символом Війни за незалежність Сполучених Штатів. WAS і FuzeTea розповідають цю непросту історію.
Традиції чаювання з’явилися в Північноамериканських колоніях ще до появи там британців — в 17 столітті чай пили в голландському Новому Амстердамі, який відомий нині як Нью-Йорк.
Жителі ж Тринадцяти колоній, як і всі вихідці з Британських островів, мали ще більшу пристрасть до чаю. Американці вживали його по-англійськи — з молоком і цукром. Хвацькі англомовні протестанти сторонилися алкоголю — справи вирішували за чашкою чаю. Напій пили всі верстви суспільства молодих колоній: чаювали в містах та глухих закутнях, колоніальні еліти й кабальні слуги з рабами. Бостонські події — свідчення відчайдушної любові до чаю, грошей і справедливості.
Монополію на постачання чаю до Британії з 1698 року мала Британська Ост-Індійська компанія. З 1721 року Лондон заборонив колоністам купувати чай в іноземних компаній, прив’язавши їх лише до британських поставок. Але сам британський чай обкладався податком у 25 %, що змушувало споживачів — в першу чергу самих англійців — купувати контрабандний товар в іноземців. Через це Британська Ост-Індійська компанія втрачала купу грошей. Врешті 1767 року уряд вирішив хитро поборотися з контрабандою: податок у Британії знизили, натомість ввели нові податки тільки для колоністів, в тому числі — на чай. Американцям це не сподобалося — почалися протести та бойкот щойно оподаткованих товарів.
В англійській політичній традиції після Громадянської війни 1642–1651 років діяв принцип: влада не має обкладати податками людей, які не можуть на неї впливати — «Ні податкам без представництва». Колоністи не мали своїх депутатів у британському парламенті, тож заявляли, що сформований ним уряд не може обкладати їх податками. Вони визнавали це право лише за місцевими колоніальними зборами. Лондон пішов на деякі поступки, але в цьому принциповому питанні не погоджувався зі своїми американцями. Напруга в колоніях зростала.
1773 року британський уряд видав Чайний закон, що дозволяв Ост-Індійській компанії продавати чай напряму до колоній із невеликим митом. Насправді цей чай був настільки дешевим, що бив по інтересах численних американських контрабандистів. Вони були дуже невдоволені й значно радикалізували протести. В подіях Американської революції тісно переплелися політичний ідеалізм і не надто легальний економічний інтерес.
16 грудня 1773-го більше третини населення Бостона вийшли на протест, щоб завадити розвантаженню кораблів із дешевим британським чаєм. Після мітингу діяти почали місцеві активісти: переодягнені індіанцями-могавками кілька десятків людей дісталися трьох суден і повикидали з них чай просто в море. Навіть прихильники колоністів в Лондоні були шоковані через таке брутальне нищення приватної власності вартістю 9 000 фунтів.
Як покарання британський уряд ухвалив проти колонії Массачусетс суворі нормативні акти, названі американцями «Нестерпні закони». Зокрема, тепер Лондон призначав владу в Массачусетсі, а губернатори колоній отримували право розквартировувати британських солдатів без згоди місцевих зборів. Ці закони об’єднали всі Тринадцять колоній проти Великої Британії.
Колоністи не забарились з відповіддю. 1774 року було скликано Перший Континентальний конгрес, який висунув жорсткі вимоги метрополії та запровадив у колоніях тотальний бойкот на торгівлю з нею. А вже навесні 1775 року почалася сама війна, яка тривала понад 8 років і закінчилася поразкою британців та утворенням Сполучених Штатів Америки. Таким чином виникненню наймогутнішої сучасної держави, яка стала символом громадської свободи у світі, посприяв чай.